ВІДЕО УРОК
Для того, щоб запам'ятати ці формули, можна
керуватися такими правилами:
Якщо до кута α додається непарне число разів 90° або на n ∙ 90°, де n – непарне число (1 або 3), віднімається α, то
тригонометрична функція замінюється подібною за назвою, тобто косинус
замінюється на синус, синус – на косинус , тангенс – на котангенс, котангенс –
на тангенс.
Якщо до кута α додається парна кількість разів взята 90° або на
n
∙ 90°, де n – парне
число (0, 2, 4),
віднімається кут α, то
назва тригонометричної функції не змінюється.
Що ж до знака, його найпростіше визначити з
геометричних міркувань, вважаючи кут α гострим.
ПРИКЛАД:
соs (90° + α) = –sin α.
Дев'яносто
градусів до кута α додано один раз, отже, косинус замінюється синусом.
Далі,
якщо α
– гострий кут, то α + 90°
кут другої чверті, а цієї чверті косинус негативний, отже перед sin α
справа треба взяти знак мінус.
ПРИКЛАД:
sin (180° – α) = sin α.
Дев'яносто
градусів береться двічі і з цього кута віднімається α,
отже, назва синус не змінюється.
Далі,
якщо α
– гострий кут, то 180°
– α кут другої чверті, а цієї чверті синус позитивний, отже перед sin α справа треба взяти знак плюс.
ПРИКЛАД:
tg (270° – α) = ctg α.
Дев'яносто
градусів береться тричі і з цього кута віднімається α,
отже, тангенс замінюється на котангенс.
Далі,
якщо α
– гострий кут, то 270°
– α кут третьої чверті, а третьої
чверті тангенс позитивний, отже перед ctg α
справа треба взяти знак плюс.
ПРИКЛАД:
cosec (π/2 + α)
= sec α.
До
кута α
додається π/2, взятий один раз, значить косеканс
заміниться на секанс.
Далі,
якщо α
– гострий кут, то π/2 + α кут другої чверті, а другої чверті косеканс
позитивний, отже перед sec α справа треба взяти знак плюс.
ПРИКЛАД:
Знайти sin
210°.
Так
як
180° < 210° < 270°,
то
даний кут можна уявити або як 180° + 30°
або
як 270°
– 60°, а
тому маємо:
sin 210° = sin (180° + 30°).
Відповідно
до правила встановлюємо, що назва функції не змінюється. Оскільки синус кута,
що закінчується в третій чверті негативний, маємо:
sin 210° = sin (180° + 30°) =
= –sin
30° = – 1/2.
Якщо
ми представимо кут 210° у
вигляді 270° – 60°, то отримаємо той же результат:
sin 210° = sin (270° – 60°) =
= –соs
60° = – 1/2.
ПРИКЛАД:
Знайти соs 5π/6.
sin 140° привести
до синуса гострого кута, меншого за 45°.
Так
як 140° = 180° – 40°,
то
sin 140° = sin (180° – 40°) =
= sin
40° ≈ 0,6428.
ПРИКЛАД:
сtg 314°20' привести
до тангенсу гострого кута.
Так
як 314°20' = 270° + 44°20', то
сtg 314°20' = сtg
(270° + 44°20') =
= –tg
44°20' ≈ –0,9770.
Привести до тригонометричної функції кута α функцію
sin (α – 270°).
На підставі періодичності синусу маємо:
sin (α – 270°) = sin (α – 270° + 360°) =
= sin (90° + α) = соs α,
або на підставі формули
sin (–α)
= – sin α отримаємо:
sin (α – 270°) = – sin (270° – α) =
= –(–соs α) = соs α.
ПРИКЛАД:
Знайдіть
значення:
sin
430°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
sin
430° = sin (360° + 70°) = sin 70° = 0,9397.
ВІДПОВІДЬ: 0,9397.
Якщо врахувати, що
збільшення кількості обертів 360°n,
або 2πn, де n – ціле число, до
аргументу тригонометричних функцій на значення функції не впливає, то,
користуючись цією властивістю і формулами, будь-яку тригонометричну функцію
довільного кута можна привести до функції гострого кута . Для приведення тригонометричних
функцій довільного кута до функцій гострого кута зручно представляти довільний
кут я
90° n + α, тоді
З формул випливає таке
правило.
Будь-яка
тригонометрична функція кута
90°n + α,
по
абсолютній величині дорівнює тій же функції кута α, якщо число n – парне, і подібної
функції, якщо n – число
непарне. При цьому, якщо функція кута
90°n + α
позитивна
(коли α –
гострий кут), то знаки обох функцій
однакові; якщо негативна, то різні.
ПРИКЛАД:
Привести tg
3728° до функції гострого кута.
Уявимо
кут
3728° = 90° ∙ 41 + 38°;
Тоді
згідно з формулою
tg
(90° ∙ n + α) = –ctg α,
якщо
n
= 2k + 1
tg
(90° ∙ 41 + 38°) = –ctg 38°.
ПРИКЛАД:
α = 777°.
Привести синус альфа до тригонометричної
функції гострого кута.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Представимо
кут α = 777°
у необхідному вигляді:
777° = 57° + 360° × 2,
777° = 90° – 33° + 360° × 2.
Вихідний
кут – кут першої чверті. Отже, синус кута має позитивний знак. У результаті
маємо:
sin
777° = sin (57° + 360° × 2) = sin 57°,
sin 777° = sin (90° – 33° + 360° × 2) = cos 33°.
ПРИКЛАД:
Знайдіть
значення:
cos
550°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
cos
550° = cos (360° × 2 – 170°) =
cos (–170°) = cos (180° – 10°) =
–cos
10° = –0,9848.
ВІДПОВІДЬ: –0,9848.
ПРИКЛАД:
Знайдіть
значення:
cos
1640°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Розділимо
1640° на 360°,
отримуємо в частки 4 і залишку 200°. Тоді маємо:
cos 1640° = cos (360° × 4 + 200°),
або
на підставі властивості періодичності отримаємо:
cos (360° × 4 + 200°) = cos 200°.
Далі,
за формулами наведення знаходимо:
cos 200° = cos (180° + 20°) = –cos 20° = –0,9397.
ПРИКЛАД:
Знайдіть
значення:
sin
(–1320°).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Застосовуючи
формулу
sin (–α) = –sin α,
маємо:
sin (–1320°) = –sin 1320°,
Знайти
tg
7,4700.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Маємо:
tg 7,4700 ≈ tg (3,1416 × 2 + 1,1868) =
= tg 1,1868 ≈ tg 68° ≈ 2475.
ПРИКЛАД:
Знайти
sin
(–3).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Маємо:
sin (–3) = –sin 3 ≈ sin
171°54'
=
= – sin 8°06' = –0,1409.
Мнемонічне правило.
Існують закономірності,
по яких можна виводити формули приведення для різних кутів і тригонометричних
функцій. Ці закономірності називаються мнемонічним правилом. Мнемоніка -
мистецтво запам'ятовування. Мнемонічне правило складається з трьох частин, або
містить три етапи.
1. Аргумент початкової функції представляється
в одному з видів:
±α + 2πz,
π/2 ±
α + 2πz,
π ±
α + 2πz,
3π/2 ± α + 2πz.
Кут α повинен
лежати в межах від 0°
до 90°.
2. Визначається знак початкової
тригонометричної функції. Такий же знак матиме функція, записувана в правій
частині формули.
3. Для кутів
±α + 2πz і π ± α + 2πz
назва початкової
функції залишається незмінним, а для кутів
π/2 ±
α + 2πz і 3π/2 ± α + 2πz
відповідно міняється на
"кофункцію". Синус – на косинус. Тангенс – на котангенс.
Щоб користуватися
мнемонічним правилом для формул приведення треба уміти визначати знаки
тригонометричних функцій по чвертях одиничного кола.
ПРИКЛАД:
Запишемо
формули приведення для
cos
(π/2 – α + 2πz),
tg
(π – α + 2πz),
α – кут першої чверті.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
Оскільки
по умові α
– кут першої чверті, ми пропускаємо перший пункт правила.
Визначимо
знаки функцій
cos
(π/2 – α + 2πz) и
tg
(π – α + 2πz).
Кут
π/2 – α + 2πz
також
є кутом першої чверті, а кут
π – α + 2πz
знаходиться
в другій чверті. У першій чверті функція косинуса позитивна, а тангенс в другій
чверті має знак мінус. Запишемо, як виглядатимуть шукані формули на цьому етапі
cos
(π/2 – α + 2πz)
=
+
tg
(π – α + 2πz) = –
Згідно
з третім пунктом для кута
π/2 – α + 2πz
назва
функції змінюється на конфуцію, а для кута
π – α + 2πz
залишається
тим самим. Запишемо:
cos
(π/2 – α + 2πz)
=
+ sin α
tg (π – α + 2πz) = – tg α.
ЗАДАЧА:
З'ясувати,
чи є функція
у
= 2 + sin х cos (3π/2 + х)
парної
чи непарної.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
Використовуючи
формулу приведення, запишемо цю функцію так:
у
= 2 + sin2 х.
Маємо:
у(–х) = 2 + sin2 (–х) = 2 + (–sin х)2 =
= 2 + sin2 х = у(х).
Ця функція є парною.
Тригонометричні функції
додаткових кутів.
Два кути, сума яких дорівнює 90°, називаються додатковими кутами.
Гострі кути
прямокутного трикутника є додатковими один до одного.
Якщо у прямокутному трикутнику АВС (∠ С = 90°) гострий кут ∠ ВАС = α,
З креслення маємо:
sin
(90° – α) = b/c = cos α,
Синус
одного з двох додаткових кутів дорівнює косинусу другого.
cos
(90° – α) = a/c = sin α,
Косинус
одного з двох додаткових кутів дорівнює синусу другого.
tg
(90° – α) = b/a
= ctg α,
Тангенс
одного з двох додаткових кутів дорівнює котангенсу другого.
ctg
(90° – α) = a/b
= tg α,
Котангенс
одного з двох додаткових кутів дорівнює тангенсу другого.
ПРИКЛАД:
sin
30° = cos 60°,
cos
30° = sin 60°,
sin
72° = cos 18°,
tg
13°20' = ctg 76°40'.
Знання співвідношень
між тригонометричними функціями додаткових кутів є важливим для розуміння
пристрою тригонометричних таблиць.
Подібними (за назвою)
тригонометричними функціями відповідно називатимемо синус і косинус, тангенс і
котангенс, секанс і косеканс.
Подібні
тригонометричні функції додаткових кутів рівні між собою.
Доведемо спочатку, що
sin
(π/2 – α) = cos
α,
cos
(π/2 – α) = sin
α.
Припустимо для
певності, що
π/2 < α <
π,
тоді кут β =
π/2 – α задовольняє нерівності
–π/2 < β <
0.
Побудуємо тепер за
допомогою рухомого одиничного радіусу-вектора r кути
∠
ВЕО = α – π/2
= –β = В1ОЕ1).
З рівності трикутників
маємо
–х = у1 і х1 = у.
Отже,
sin
(– β) = sin (α – π/2)
= у1 = –х = –cos α,
звідки sin
(α
– π/2)
= –cos α,
але через непарності синуса
sin
(α
– π/2)
= –sin (π/2 – α),
маємо sin (α – π/2)
= cos α.
Аналогічно доводиться,
що
cos
(π/2 – α) = sin
α.
За доказом ми
припустили для певності, що кут α
відповідає нерівностям π/2 < α <
π. Можна показати, що
наведені вище рівності залишаються в силі і у разі будь-якого кута α (як позитивного, так і негативного).
ПРИКЛАД:
sin
(45° + α) = cos (45° – α),
tg
(45° + α) = ctg (45° – α),
sin
(60° + α) = cos (30° – α),
sin
(30° – α) = cos (60° + α).
ПРИКЛАД:
Замінити
дані тригонометричні функції тригонометричними функціями додаткового кута:
cos
π/3
= sin (π/2
– π/3)
= sin π/6
= 1/2.
tg
18° = ctg (90° – 18°) = сtg 72°,
сtg
31°29'32'' =
tg (90° – 31°29'32'')
=
=
tg 58°30'28'',
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий