sin (α + β) = sin α cos β + cos α sin β
покласти α = β, то отримаємо:
sin (α + α) = sin α cos α + cos α sin α
або
sin 2α = 2 sin α cos α.
ПРИКЛАД:
соs (α + β) = соs α cos β – sin α sin β
і покладемо у ній α = β.
Отримаємо:
соs (α + α) = соs α cos α – sin α sin α,
або
соs 2α = соs2 α – sin2 α.
соs 2α = соs2 α – sin2 α
замінити
соs2
α
на
1
– sin2 α
або
sin2
α на 1
– соs2 α,
то отримаємо ще дві формули
для соs 2α:
соs 2α =1 – 2 sin2
α,
соs 2α = 2 соs2
α – 1.
ПРИКЛАД:
Спростити
вираз:
tg
x – ctg x.
соs2
α – sin2 α = соs 2α
але
спочатку винесемо знак мінус за дужки
sin2
х – соs2 х =
–(соs2
х – sin2 х) = – соs 2х.
Для
перетворення знаменника дробу скористаємося такою формулою:
2
sin α cos α = sin 2α
sin
x cos x = 1/2 sin 2x.
ПРИКЛАД:
Знаменник
правої частини перетворимо за такою формулою:
соs 2α = соs2 α – sin2 α
сos
х = cos2 х/2 – sin2 х/2
=
cos2 х/2 – (1 – cos2 х/2)
=
2 cos2 х/2 – 1.
1 + сos х = 2 cos2 х/2.
Чисельник
правої частини перетворимо за такою формулою:
sin
2α = 2 sin α cos α.
sin х = 2 sin х/2
cos х/2.
Вважаючи у формуліотримаємо:абоЦя формула має місце для всіх значень α, крім
α = π/2 + kπ,
α = π/4 + 2kπ,
де k – ціле число, оскільки за таких значень α не визначено (не існує) або tg
α або tg 2α.
Ця формула може бути
отримана і в результаті по членного поділу формули
sin 2α = 2 sin α cos α
на формулу
соs 2α = соs2 α – sin2 α
та наступних простих
перетворень.
ПРИКЛАД:
Дано: tg α = 3/4.
Знайти tg
2α.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Обчисліть
tg x,
якщо tg
2x = 2,
3π/2 < x
< 2π.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Бо
за умовою
3π/2 < x
< 2π, то
t2 + t – 1 = 0,
Формула
sin 2α = 2
sin α cos α
пов'язує синус
будь-якого кута з синусом і косинусом кута, удвічі меншого.
ПРИКЛАД:
sin
x = sin 2 ∙ x/2 = 2 sin x/2
cos x/2,
sin
5x = sin 2 ∙ 5x/2
= 2 sin 5x/2 cos 5x/2,
sin
x/2 = 2 sin x/4 cos
x/4.
Формула
соs 2α = соs2
α – sin2 α
пов'язує косинус
будь-якого кута з синусом і косинусом кута, удвічі меншого. На підставі її
можна, наприклад, вирази
cos
6α, соs α,
соs x/2
представити так:
ПРИКЛАД:
cos
6α = cos2 3α – sin2 3α,
соs
α = cos2
α/2 – sin2
α/2,
соs
x/2 = cos2
x/4 – sin2
x/4.
Користуючись формулою
тангенсу подвійного кута, можна тангенс будь-якого кута виразити через тангенс
кута вдвічі меншого.
sin 3α
= sin (α + 2α) =
=
sin α cos 2α + sin 2α cos α
=
=
sin α
(соs2 α – sin2 α) + cos α 2 sin α cos α =
=
sin α
(1 – 2 sin2 α) + 2 sin α (1 – sin2 α)
=
=
sin α – 2 sin3 α + 2 sin α – 2 sin3
α =
=
3 sin α – 4 sin3α,
cos 3α
= соs (α + 2α) =
=
cos α cos 2α – sin α sin 2α
=
=
соs α
(соs2 α – sin2 α) – sin α 2 sin α cos α =
=
соs α
(2 соs2 α – 1) – 2 соs α (1 – соs2 α)
=
=
2 соs3 α – соs α – 2 соs α + 2 соs3 α =
Обчислити sin
18°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Скористаємось
тотожністю
sin 36° = cos
54°.
Позначимо 18° = α, бачимо, що в
даному випадку
sin
2α = cos
3α, або
2 sin α cos α = 4
cos3 α – 3 cos α.
Так
як cos α ≠
0, то, після скорочення на cos α, маємо
2 sin α = 4 cos2α – 3 = 4(1 – sin2α) – 3,
звідки
4 sin2α + 2 sin α – 1 = 0.
ПРИКЛАД:
1 + сos 2х, 1 – сos 2х
у добуток.
Обчислити:
sin4 х + сos4 х,
якщо відомо, що
сos 2х
= 5/13.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Скориставшись
тим, що
sin4 х = (sin2 х)2,
сos4 х = (сos2 х)2,
ПРИКЛАД:
ПРИКЛАД:
Знайти
період функції:
y
= 15 sin2 12x + 12 sin2
15x.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
cos
α cos (60° – α) cos (60° + α) = 1/4 cos
3α,
tg
α tg (60° – α) tg (60° + α) = tg
3α,
ctg
α ctg (60° – α) ctg (60° + α) =
ctg 3α.
ПРИКЛАД:
Спростити
вираз:
A
= tg 3° tg 17° tg
23° tg
37° tg
43° tg
57° tg
63° tg
77° tg
83°.
Представимо
цей вираз у вигляді
A
= (tg 3° tg 57° tg
63°)( tg
17° tg
43° tg
77°)( tg
23° tg
37° tg
83°)
і
скористаємось тотожністю для тангенсів
tg
α tg (60° – α) tg (60° + α) = tg
3α.
Тоді
A
= tg 9° tg 51° tg 69° = tg 27°.
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий