Похила
призма рівновелика такій прямій призмі, основа якої дорівнює перпендикулярному
перерізу похилої призми, а висота – її бічному ребру.
На рисунку зображені ABCDA1B1C1D1 – похила призма, а A'B'C'D'A1' B1' C1' D1' – пряма призма, основа якої A'B'C'D', перпендикулярна до бічних ребер похилої призми, а висота (бічне ребро) A' A1' = AA1 = H. У цьому випадку
Об'єм похилої призми дорівнює добуткові площі основи на висоту:
де Sосн – площа основи ABCDE, а H = OO1 – висота.
Якщо у похилій призмі проведено переріз, перпендикулярний до бічних ребер, що перетинає всі бічні ребра (переріз KML на малюнку).
Тоді об'єм призми V можна знайти за формулою:
Нехай
РМN – перпендикулярний переріз
призми
АС1 і МL ⊥ РN,
тоді за умовою задачі
МL = 2а, а РN × ВВ1 = m2.
Відомо, що об'єм призми
або
V = 1/2× PN × ML × BB1
Проведемо
перпендикулярний переріз А'В'С'. Тоді:
Оскільки (A'B'C') ⊥ C1C і площини A1C1C та B1C1C взаємно перпендикулярні, то
∠ A'B'C'= 90°.
Отже,
і
шуканий об'єм
ВІДПОВІДЬ: 60 см3.
Vпризмы = 12√͞͞͞͞͞3 ∙ 4 = 48√͞͞͞͞͞3.
На рисунку зображені ABCDA1B1C1D1 – похила призма, а A'B'C'D'A1' B1' C1' D1' – пряма призма, основа якої A'B'C'D', перпендикулярна до бічних ребер похилої призми, а висота (бічне ребро) A' A1' = AA1 = H. У цьому випадку
Об'єм похилої призми дорівнює добуткові площі основи на висоту:
де Sосн – площа основи ABCDE, а H = OO1 – висота.
Якщо у похилій призмі проведено переріз, перпендикулярний до бічних ребер, що перетинає всі бічні ребра (переріз KML на малюнку).
Тоді об'єм призми V можна знайти за формулою:
V = Sпер× l,
де Sпер
– площа перерізу, l – довжина бічного ребра.
Якщо в
похилій призмі бічне ребро утворює однакові кути із сторонами основи, які
виходять з його одного кінця, то проекція ребра на площину основи є бісектрисою
відповідного кута основи.
Якщо в
похилій призмі дві суміжні бічні грані утворюють однакові двогранні кути з
основою, то проекція на основу бічного ребра, яке належить ліній перетину двох
граней вказаних двогранних кутів, є бісектрисою кута основи.
ЗАДАЧА:
Через середню лінію основи трикутної похилої призми проведено площину, паралельну бічному ребру. Об'єм відсіченої трикутної призми дорівнює 5. Знайдіть обсяг вихідної призми.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Накреслимо креслення.
Площа основи відсіченої частини менша від площі основи всієї призми в 4 рази (так як і висота і основа трикутника зменшилися в 2 рази). Висоти обох частин призми однакові, тому обсяг відсіченої частини в 4 рази менше обсягу цілої призми, отже, обсяг вихідної призми дорівнює 5 ∙ 4 = 20.
ЗАДАЧА:
У
похилій трикутній призмі площа однієї з бічних граней становить m2, а віддаль її від протилежного
ребра дорівнює 2а.
Знайти об'єм призми.
АС1 і МL ⊥ РN,
тоді за умовою задачі
МL = 2а, а РN × ВВ1 = m2.
Відомо, що об'єм призми
V = BB1
×
SPMN,
або
V = 1/2× PN × ML × BB1
= 1/2(PN × BB1) ×
ML
= 1/2m2 ×
2a = am2.
ВІДПОВІДЬ:
V = am2.
ЗАДАЧА:
Бічне
ребро похилої трикутної призми дорівнює 6
см, дві бічні грані її взаємно перпендикулярні та їх площі дорівнюють 24 см2 і
30 см2. Знайти об'єм призми.
Нехай
маємо похилу трикутну призму АВСА1В1С1
з
бічним ребром А1А = 6 см, площини бічних граней АСС1А1
та ВСС1В1
якої взаємно перпендикулярні,
Оскільки (A'B'C') ⊥ C1C і площини A1C1C та B1C1C взаємно перпендикулярні, то
∠ A'B'C'= 90°.
Отже,
ВІДПОВІДЬ: 60 см3.
ЗАДАЧА:
У
похилій трикутній призмі основою є правильний трикутник. Одна з вершин верхньої
основи трикутника проектується в нижній центр. Бічні ребра призми складають із
площиною основи кут 45°.
Знайдіть обсяг призми, якщо її висота дорівнює
4.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
АО
= А1О : tg 45°
= 4.
АО
– радіус R описаного кола.
R = а : √͞͞͞͞͞3,
а
= R∙ √͞͞͞͞͞3 = 4√͞͞͞͞͞3.
Vпризмы = 12√͞͞͞͞͞3 ∙ 4 = 48√͞͞͞͞͞3.
Завдання до уроку 3
Інші уроки:
- Урок 1. Одиниці вимірювання об’ємові
- Урок 2. Об’єм прямий призми
- Урок 4. Об’єм правильної призми
- Урок 5. Об’єм прямого паралелепіпеда
- Урок 6. Об’єм похилого паралелепіпеда
- Урок 7. Об’єм прямокутного паралелепіпеда
- Урок 8. Об’єм куба
- Урок 9. Об’єм піраміди
- Урок 10. Об’єм правильної піраміди
- Урок 11. Об’єм зрізаної піраміди
- Урок 12. Об’єм циліндра
- Урок 13. Об’єм конуса
- Урок 14. Об’єм зрізаного конуса
- Урок 15. Об’єм кули та її частин
- Урок 16. Тіла обертання
- Урок 17. Комбінації тіл (2)
- Урок 18. Правильні багатогранники
- Урок 19. Об’єм подібних тіл
Комментариев нет:
Отправить комментарий