У математиці часто доводиться додавати чи віднімати
одночлени.
Алгебраїчна сума
кількох одночленів називається многочленом.
ПРИКЛАД:
7х
+ 2а – сума, а
7х
– 2а – різниця одночленів 7х
і
2а.
Вираз 7х
– 2а можна вважати також сумою одночленів 7х і –2а, бо
7х
+ (–2а) = 7х
– 2а.
Вираз
2х4 – 3х3 + х2 – 9х –
2 – сума одночленів
2х4,
–3х3,
+х2, –9х, –2.
Кожний доданок многочлена називається його членом.
ПРИКЛАД:
Многочлен 2ху
– 5х + 6 містить три члени: 2ху, 5х
і 6.
Многочлен, який містить два чи три доданки,
називається відповідно двочленом чи тричленом. Одночлен
також вважається окремим видом многочлена. Чи існують цілі вирази, які не є
многочленами ? Існують.
ПРИКЛАД:
Вирази (а + b)2, 2a – (b + x)3
цілі, а не многочлени.
Одночлен також
вважається окремим видом багаточлена.
Розташовані
многочлени.
Нехай дано многочлен, що містить лише одну літеру у
різних степенях. Користуючись переміщувальним законом додавання, ми можемо
переставити його члени так, щоб вони були розміщені або за зростаючим або за
спадаючим степенем цієї літери.
ПРИКЛАД:
Многочлен
–15х2 + 7х4 – 8х + 3 – 5х3
розташувати:
а) за
зростаючими степенями х;
б) за
спадними степенями х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
а) 3 – 8х – 15х2 – 5х3 + 7х4 (за зростаючими степенями х);
б) 7х4 – 5х3 – 15х2 – 8х + 3
(за спадними
степенями х).
Якщо многочлен містить дві або кілька літер, то
вибирають одну з них, яку називають головною, і мають у своєму розпорядженні многочлен
за рівнем цієї головної літери.
Перший член розташованого многочлена, що містить
головну літеру найвищою мірою, називають старшим, а останній – нижчим членом
цього многочлена.
Ступінь старшого члена
називається степенем і самого многочлена.
Члени многочлена можна записувати у різній
послідовності. Зазвичай їх записують один за одним у міру зменшення показника
степеня тієї чи іншої змінної.
ПРИКЛАД:
Упорядкуємо
наступний многочлен
5ах2 + 6х3 – 4а2х + а4,
за
зменшенням показника степеня змінного x. Отримали
6х3 + 5ах2 – 4а2х + а4.
Якщо
впорядкуємо за зменшенням показника степеня змінного, то отримаємо:
а4 – 4ха2 + 5х2а + 6х3.
Перший
многочлен буде третього степеня, тому що максимальний степінь при змінній х
дорівнює 3,
а другий многочлен буде четвертого степеня, тому що максимальний степінь при
змінній а
дорівнює 4.
ПРИКЛАД:
Впорядкувавши
многочлен
5ах2 + 6х3 – 4а2х + а4
за
спадними степенями змінної х,
дістанемо
6х3 + 5ах2– 4а2х + а4.
Найвищий
показник степеня змінної х тут 3,
тому такий многочлен називають многочленом третього степеня відносно х. його можна впорядкувати і за
спадними степенями змінної а:
а4– 4а2х+ 5ах2 + 6х3.
Це
– многочлен четвертого степеня відносно змінної
а.
ПРИКЛАД:
Вираз 8х3 – 2ах2 + а4х – 5а2 є
многочленом, розташованим по спадаючим ступеням літери х.
Тут 8х3
– старший член, – 5а2 – нижчий член, 3 – буде степенем старшого члена та
степенем самого многочлена.
Числовий
коефіцієнт.
Розглянемо вираз 1,5а. Воно містить числовий
множник 1,5 і
літерний а. Числовий
множник 1,5 у
вирази 1,5а називають
числовим коефіцієнтом цього виразу чи просто коефіцієнтом. Коефіцієнт виразу –4аb
буде число –4. Коефіцієнт пишуть
перед літерними множниками. Оскільки а = 1⋅ а, то вважають, що
коефіцієнт виразу а
дорівнює 1. Оскільки –а = (–1)⋅ а,
то коефіцієнт виразу –а
дорівнює
–1.
Коефіцієнт може бути цілим числом.
У виразі 5ас
– це 5.
Коефіцієнт може бути дробовим числом.
У виразі 5/6 ас – це 5/6.
Якщо коефіцієнт – натуральне число, то він показує, скільки
разів вираз, що стоїть за ним, береться доданком.
ПРИКЛАД:
5cd = cd + cd
+ cd + cd + cd.
Якщо ж коефіцієнт – дробове позитивне число, то він показує,
який дріб треба взяти від значення виразу, що стоїть за ним.
ПРИКЛАД:
У
вираженні 5/6 ас коефіцієнт означає, що з будь-яких значеннях а
і с
треба взяти 5/6 від їх добутків.
За допомогою коефіцієнтів можна коротше записати
багато виразів, що містять однакові літери, з'єднані знаками <<+>> і
<<–>>.
ПРИКЛАД:
У
вирази 2abx коефіцієнтом при х
є 2ab.
Многочлен може мати такі члени, тобто такі
одночлени, які відрізняються лише коефіцієнтами або зовсім не відрізняються.
Приведення многочленів до
стандартного вигляду.
Вважають, що многочлен записано у стандартному
вигляді, якщо всі його члени – одночлени стандартного виду і серед них немає
подібних.
Якщо всі члени многочлена записати в стандартному
вигляді і виконати приведення таких членів, то вийде многочлен стандартного виду.
Будь-яке ціле вираження можна перетворити на
многочлен стандартного виду – у цьому полягає мета перетворень (спрощень) цілих
виразів.
ПРИКЛАД:
Два
перших многочлени
х3
– 3х2 + 3х + 7,
ab
+ bc – ca,
2ах – 3а ∙
5х + 8,
стандартного
типу, а третій – ні.
ПРИКЛАД:
2ах – 3а ∙
5х + 8
=
2ах – 15ах + 8 = –13ах + 8.
ПРИКЛАД:
Привести
многочлен
3а ∙ 5b + 3аb + 2а ∙ (–4b) + b ∙ b
до
стандартного вигляду.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Спочатку
приведемо до стандартного вигляду члени многочлена. Отримаємо:
15аb + 3аb –
8аb + b2.
Після
наведення подібних членів отримаємо многоочлен стандартного вигляду:
10аb + b2.
ПРИКЛАД:
Привести
многочлен
(3а + 5b – 2с) + (2а – b
+ 4с)
до
стандартного вигляду.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Якщо
перед дужками стоїть знак плюс, то дужки можна опустити, зберігши знаки всіх
доданків, укладених у дужки. Скориставшись цим правилом розкриття дужок,
отримаємо:
3а + 5b – 2с + 2а – b
+ 4с.
Після
наведення подібних членів отримаємо многочлен стандартного вигляду:
(3а + 2а) + (5b – b)
+ (–2с + 4с)
=
= 5а +
4b
+ 2с.
ПРИМЕР:
Привести
многочлен
(5а2b + аb2) – (3а2b + 4аb2)
до
стандартного вигляду.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Якщо
перед дужками стоїть знак мінус, то дужки можна опустити, змінивши знаки всіх
доданків, укладених у дужки. Скориставшись цим правилом розкриття дужок,
отримаємо:
5а2b + аb2 – 3а2b – 4аb2.
Після
наведення подібних членів отримаємо многочлен стандартного вигляду:
(5а2b – 3а2b) + (аb2 + 4аb2)
=
= 2а2b + 5аb2.
Многочлени
від однієї змінної.
Многочлен аx + b,
де а, b – числа
(а
≠ 0), а х
змінна
називають многочленом першого степеня.
Многочлен аx2 + b + c,
де a, b, c – числа (а ≠ 0), а х
– змінна,
називають многочленом другого ступеня або квадратним тричленом.
Многочлен аx3 + bx2 + cx + d,
де a, b, c, d – числа (а ≠ 0), а х
– змінна
називають многочленом третього степеня.
Взагалі, якщо a, b, c, …, l, m – числа (а ≠ 0), а х
– змінна,
то многочлен
axn + bxn – 1 + cxn – 2 + … + lx + m
називають многочленом n –й ступені
(відносно x)
axn, bxn – 1, … , lx, m
– члені
многочлена,
a, b, c, … , l, m
– коефіцієнти,
axn
– коефіцієнти
многочлена,
а
– коефіцієнт
при старшому члені,
m
– вільний
член многочлена.
Зазвичай многочлен записують по спадних степенях
змінної, тобто степеня змінної х поступово зменшуються, зокрема першому місці
стоїть старший член, останньому – вільний член.
Степінь многочлена
– це степінь старшого члена.
ПРИКЛАД:
5х5 – 2х3
+ 3х2 + 1
–
многочлен
п'ятого степеня, у якому 5х5
– старший член, 1
– вільний член.
Якщо коефіцієнт при старшому члені дорівнює 1, то многочлен
називають наведеним, якщо зазначений коефіцієнт відрізняється від 1, то ненаведеним.
Коренем многочлена Р(х) називають таке
значення х, у якому многочлен перетворюється на нуль.
ПРИКЛАД:
Число 2 є коренем многочлена
Р(х) = х3
+ 2х2 – 7х – 2,
так
як
Р(2)
=
23 + 2∙22 – 7∙2
– 2 = 0.
Завдання до уроку 7
- Урок 1. Раціональні алгебраїчні вирази
- Урок 2. Тотожні вирази
- Урок 3. Одночлени
- Урок 4. Множення одночленів
- Урок 5. Піднесення одночлена до степені
- Урок 6. Ділення одночленів
- Урок 8. Додавання і віднімання многочленів
- Урок 9. Множення одночлена на многочлен
- Урок 10. Множення многочлена на многочлен
- Урок 11. Винесення спільного множника за дужки
- Урок 12. Спосіб групування
- Урок 13. Добуток суми і різниці двох виразів
- Урок 14. Різниця квадратів двох чисел
- Урок 15. Квадрат суми і квадрат різниці двох чисел
- Урок 16. Перетворення многочлена у квадрат суми або різниці двох виразів
- Урок 17. Сума і різниця кубів двох чисел
- Урок 18. Куб суми і куб різниці двох чисел
- Урок 19. Застосовування різних способів розкладання многочлена на множники
- Урок 20. Алгебраїчні дроби
- Урок 21. Скорочення дробу (1)
- Урок 22. Скорочення дробу (2)
- Урок 23. Додавання алгебраїчних дробив
- Урок 24. Віднімання алгебраїчних дробив
- Урок 25. Множення алгебраїчних дробив
- Урок 26. Ділення алгебраїчних дробив
- Урок 27. Зведення алгебраїчних дробів у цілий позитивний степінь
- Урок 28. Зведення алгебраїчних дробів у цілий негативній степінь
- Урок 29. Перетворення алгебраїчних виразів
Комментариев нет:
Отправить комментарий