ВІДЕО УРОК
0
(0°),
π/2
(90°),
π (180°), 3π/2
(270°).
Візьмемо кут α = 0 (або 0°). Цьому кутку
відповідає рухливий ОЕ1, так як один
з кутів, складених радіусом ОЕ1 с віссю
Ох, дорівнює нулю. Координати точки Е1 рівні:
х = 1, у = 0,
тому
sin 0 = sin 0° = у = 0,
cos 0 = cos 0° = х = 1,
tg 0 = tg 0° = у/х = 0/1
= 0,
сtg 0 або сtg
0° не
існує.
Візьмемо кут α = π/2 (або 90°). Цьому кутку
відповідає рухомий радіус ОЕ2, так як один з
кутів, утворених з віссю Ох рухомим радіусом ОЕ2, дорівнює π/2 (або 90°).
координати точки Е2 рівні:
х = 0, у = 1,
тому
sin π/2 = sin 90° = у = 1,
cos π/2 = cos 90° = х = 0,
tg π/2 або tg 90° не
існує,
сtg π/2 = сtg 90° = х/у = 0/1
= 0.
Координати точкирівні:
х = –1, у = 0,
тому
sin π = sin 180° = у = 0,
cos π = cos 180° = х = –1,
tg π = сtg 180° = у/х = 0/-1
= 0,
сtg π або сtg 180° не
існує.
Координати точкирівні:
х = 0, у = –1,
тому
sin 3π/2
= sin 270° = у = –1,
cos 3π/2
= cos 270° = х = 0,
tg 3π/2 або tg 270° не
існує,
сtg 3π/2
= сtg 270° = х/у = 0/-1
= 0.
0, π/2, π, 3π/2
Додавати 2kπ, де k
– будь-яке ціле число, і від такого додавання значення відповідної
тригонометричної функції не зміниться.
Таким чином:
1. Функція sin α.
sin 2kπ
= 0 або sin 360° ∙ k = 0,
sin (π + 2kπ) = 0 або sin (180° + 360° ∙ k)
= 0.
sin kπ
= 0 або sin 180° ∙ k = 0,
де k
– будь-яке ціле число.
Далі:
sin (π/2 + 2kπ) = 1 або sin (90° + 360° ∙ k)
= 0,
sin (3π/2
+ 2kπ) = –1 або sin (270° + 360° ∙ k)
= –1.
2. Функція cos α.
cos (π/2 + 2kπ) = 0 або cos (90° + 360° ∙ k)
= 0,
cos (3π/2
+ 2kπ) = 0 або cos (270° + 360° ∙ k)
= 0.
Ці співвідношення можна об'єднати в одне:
cos (π/2 + kπ) = 0 або cos (90° + 180° ∙ k)
= 0,
де k
– будь-яке ціле число.
Далі:
cos 2kπ
= 1 або cos 360° ∙ k = 1,
cos (2kπ + π) = –1 або
cos (360° ∙ k + 180°) = –1.
В силу того, що періодом функцій tg
α і сtg α є число
π (або 180°),
маємо:
3. Функція tg α.
tg kπ
= 0 або tg 180° ∙ k = 0,
де k
– будь-яке ціле число.
4. Функція сtg α.
сtg (π/2 + kπ) = 0 або сtg
(90° + 180° ∙ k)
= 0,
сtg kπ або сtg 180° ∙ k,
де k
– будь-яке ціле число, не існує,
Тригонометричні функції кутів 30°, 45° і 60°.
a = b,
а тому зі співвідношення
c2 = a2 + b2
знаходимо:
c2 = 2a2,
звідки
с = а√͞͞͞͞͞2.
tg 45°
= ctg 45° = 1.
Обчислити без використання
калькулятора і таблиць:
сos
405°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Обчислити без використання
калькулятора і таблиць:
sin
1020°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Обчислити без використання
калькулятора і таблиць:
tg 930°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень