Функція називається зростаючою на
даному проміжку, якщо для двох довільних значень аргументу з цього проміжку
більшому значенню аргументу відповідає і більше значення функції.
Інакше: якщо при х1 < х2,
де х1
і х2 –
довільні значення аргументу з даного проміжку,
f(х1)
< f(х2), то кажуть, що функція f(х)
зростає на цьому проміжку.
Можна також говорити
про зростання чи спадання функції не на всій області визначення, а тільки на
окремих проміжках.
Функція називається спадаючою на
даному проміжку, якщо для двох довільних значень аргументу з цього проміжку
більшому значенню аргументу відповідає менше значення функції.
Якщо при х1 < х2,
де х1
і х2 –
довільні значення аргументу з даного проміжку,
f(х1)
> f(х2), то кажуть, що на цьому проміжку
функція f(х)
спадає.
Іншими словами, функція зростає (зменшується) на проміжку, якщо які б два значення аргументу, що належать цьому проміжку, не взяти, виявиться, що більшому значенню аргументу відповідає більше (менше) значення функції.
Функції, що в
якому-небудь проміжку тільки зростають або тільки спадають, називаються монотонними
в цьому проміжку.
Якщо функція зростає в
якому-небудь проміжку, то її графік із збільшенням х на цьому проміжку піднімається все вище, а
якщо спадає, то її графік опускається всё нижче.
Іншими словами при русі вздовж осі абсцис зліва направо ордината графіка зростаючої функції збільшується,а ордината графіка спадної функції зменшується.Якщо функція зростає на
всій області визначення, то її називають зростаючою
функцією: якщо ж функція спадає на всій області визначення, то її називають
спадною функцією.
ПРИКЛАД:
На
рисунку зображено графік функції, областю визначення якої є проміжок
[–1; 4].
Ця
функція є зростаючою, бо вона зростає на всій області визначення.
ПРИКЛАД:
На
рисунку зображено графік функції, областю визначення якої є проміжок
[–1; 4].
Зростаючими, наприклад,
є функції
у
= 2х, у =
√͞͞͞͞͞х,
а спадними –
функції
у
= –2х, у = –х.
ПРИКЛАД:
Розглянемо
функцію y = f(x), графік якої зображено на рисунку.
х1
= –3 і х2 = –1, тоді х1
˃ х2. Оскільки
f(х1) = f(–3) = –2,
а
f(х2) = f(–1) = 0,
то f(х2) ˃ f(х1).
Більшому значенню аргументу (х2) відповідає більше значення функції (f(х2)). Кажуть, що на проміжку [–3; 2]
функція y = f(x) зростає (або є зростаючою). Такою ж вона є й на
проміжку [5;
7]. на проміжку [2; 5]
графік функції y = f(x) <<іде вниз>>: якщо збільшувати значення аргументу, то відповідні значення функції
змешуватимуться. Кажуть, що на цьому проміжку функція y
= f(x) спадає (або є спадною). Функція є ні зростаючою, ні спадною. Вона лише зростає або спадає на
окремих проміжках.
Іноді кажуть і про не
зростаючі і не спадні функції. Якщо при х1 < х2,
де – х1
і
х2 – довільні значення аргументу з даного
проміжку, f(х1) ≤ f(х2),
то функцію f(х) називають не спадною на цьому проміжку.
Аналогічно визначається і не зростаюча функція. Кожна зростаюча функція є й не
спадною, але не кожна не спадна є зростаючою.
Розглянемо для прикладу
функцію у
= [х], де
символом [х] позначена ціла частина числа х,
точніше, найбільше ціле число, яке не перевищує
х.
ПРИКЛАД:
[2,4] = 2;
[0,25] = 0;
[7] = 7;
[ –3,2] = –4.
ПРИКЛАД:
Графік
функції у = [х]
наведено на
рисунку.
Розглянемо
цю функцію на проміжку
2 ≤ х < 3.
Як
би не змінювалося значення х на цьому проміжку, значення функції
залишається незмінним і дорівнює 2.
Отже, дану функцію на цього проміжку можна назвати не спадною (і не зростаючою), але назвати її зростаючою або спадною на цьому проміжку не можна.
х1 ˃ 0,
х2 ˃ 0 і х2 ˃ х1,
х2 – х1 ˃ 0 і х2 + х1 ˃ 0.
Значить у2 ˃ у1, тобто
функція у = х2 зростає при
позитивних значеннях х.
х1 < 0, х2 < 0 і х2 ˃ х1.
х2 – х1 ˃ 0, а х2 + х1 < 0.
ПРИКЛАД:
Функція
у = х3 + 2
зростає на всій області визначення, тобто при всіх дійсних значеннях х.
ПРИКЛАД:
Дослідити
на монотонність функцію:
у = 2х3 + 3.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Нехай х1 < х2.
оді за властивостями числових нерівностей маємо
х31 < х32, 2х31 < 2х32,
2х31 + 3 < 2х32 + 3, тобто
f(х1) < f(х2).
Отже, х1 < х2, f(х1) < f(х2),
а це означає, що функція
у = 2х3 + 3
зростає
на всій числовій прямій.
ПРИКЛАД:
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
При х ≤ –1 графіком функції буде частина гіперболиз проміжком зростання (–∞; –1].При х ˃ –1
графіком функції буде частина параболи
х2 з проміжком спадання (–1; 0], зростання
– [0;
+∞).
Завдання до уроку 12
Інші уроки:
- Урок 1. Координатна площина
- Урок 2. Діаграми
- Урок 3. Графіки
- Урок 4. Множини
- Урок 5. Що таке функція ?
- Урок 6. Аналітичній спосіб задання функції
- Урок 7. Табличний спосіб задання функції
- Урок 8. Графічний спосіб задання функції
- Урок 9. Знаходження області визначення і області значення функції аналітичним способом
- Урок 10. Знаходження області визначення і області змині за допомогою графіка
- Урок 11. Нулі функції
- Урок 13. Екстремальні значення функцій
- Урок 14. Симетричні функції
- Урок 15. Парні і непарні функції
- Урок 16. Функція, зворотна даною
- Урок 17. Лінійна функція
- Урок 18. Графік лінійної функції
- Урок 19. Пряма пропорційність
- Урок 20. Графік прямої пропорціональності
- Урок 21. Взаємне розташування графіків лінійних функцій
- Урок 22. Функція обернено пропорціональної залежності
- Урок 23. Графік функції обернено пропорціональної залежності
- Урок 24. Квадратична функція
- Урок 25. Графік функції у = aх2 + b
- Урок 26. Графік функції у = a(х - m)2 + n
- Урок 27. Графік функції у = aх2 + bx + c
- Урок 28. Функція у = √͞͞͞͞͞х і її графік
- Урок 29. Функція у = хn і її графік
- Урок 30. Побудова графіків функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий