ПРИКЛАД:
Отримаємо інше відношення – відношення q між елементами множини Y і елементами множини Х.
{–3; –2; –1},
а областю значень – множина
{2; 3; 4; 5}
Для відношення q, зворотного відношенню р, областю визначення служить множина
{2; 3; 4; 5},
а областю значень – множина
{–3; –2; –1}.
Таким чином, область визначення і область значень взаємно-зворотних стосунків міняються ролями.
{(–3; 2); (–2; 3); (–1; 4); (–1; 5)}
Помінявши в кожній парі місцями її елементи, отримаємо безліч пар, яким задається відношення q, зворотне р:
{(2; –3); (3; –2); (4; –1); (5; –1)}
Якщо відношення визначається деякою безліччю пар, то зворотне йому відношення визначається безліччю пар, яке отримане з першого перестановкою елементів в кожній парі.
ПРИКЛАД:
Повернемося до розглянутих вище взаємно-зворотних відношень р і q.
Побудуємо тепер графіки відношень р і q в одній і тій же системі координат.
Неважко помітити, що точки з координатами
(–3; 2) и (2; –3),
т. е. точки, у яких абсциса першої є ординатою другий і ордината першої є абсцисою другою, симетричні відносно прямої
у = х.
Кожній точці графіку відношення р відповідає симетрична відносно прямої у = х точка графіку відношення q, і навпаки, кожній точці графіку відношення q відповідає симетрична відносно прямої у = х точка графіку відношення р. Тому графіки відношень р і q симетричні відносно прямої у = х.
Графіки взаємно-зворотних стосунків між числами симетричні відносно прямої у = х.
Наведемо приклади взаємно-зворотних відношень
ПРИКЛАД:
На малюнку за допомогою стрілок показано відношення <<менше>> між елементами великої кількості
А = {5; 7; 10}
ПРИКЛАД:
Відношення <<бути дільником>> і <<бути кратним>> між натуральними числами – взаємно-зворотні відношення.
Поняття функції, зворотної даної.
Якщо функція у = f(х)
така,
що для будь-якого значення у0
рівняння
f(х) = у0
має
відносно х єдиний корінь, то кажуть, що функція у =
f(х) оборотна.
Якщо функція у = f(х) оборотна, то, висловивши х їх формули у = f(х) і
змінивши потім х і у місцями, отримаємо зворотну функцію, її
позначають
у
= f -1 (х).
На малюнку за допомогою стрілок задано відношення р між елементами великих кількостей А і В. Це відношення – функція, оскільки кожному елементу великої кількості А відповідає не більше за одну безліч В.
ПРИКЛАД:
На малюнках за допомогою стрілок задано відношення f між елементами безлічі X і Y і зворотне йому відношення g між елементами безлічі Y і X.
Функція f називається оберненої, якщо зворотне їй відношення – функція.
В цьому випадку відношення, зворотне функції f, називають функцією, зворотною f.
Функція обернена тоді і тільки тоді, коли кожного свого значення вона набуває лише при одному значенні аргументу.
Якщо функція у = f(х) визначена і зростає (зменшується) на проміжку Х і областю її значень є проміжок Y, то вона існує
зворотна функція, причому зворотна функція визначена і зростає (зменшується) на Y.
Для знаходження
функції, зворотної даної у = f(х), треба виразити х
через у:
х
= g(у), а потім записати отриману функцію у
загальноприйнятій формі у = g(х).
Якщо функції у = f(х) і у = g(х)
є взаємно зворотними, то область
визначення функції f
збігається з безліччю значень функції g і, навпаки, область визначення функції g збігається з безліччю значень функції f, тобто
Функція, зворотна такою, що зростає, є такою, що зростає.
Всяка спадаюча функція обернена.
Функція, зворотна такою, що убуває, є такою, що убуває.
Якщо деяке відношення f задане рівнянням з двома змінними х і у, то для завдання рівнянням відношення, зворотного f, досить в цьому рівнянні поміняти позначення х на у і у на х.
ПРИКЛАД:
Функція f, задана формулою
у = –2х + 3,
що спадає. Тому вона обернена. Зворотна їй функція також спадає.
у = –2х + 3,
позначення х на у і у на х. Отримаємо рівняння
х = –2у + 3
Зазвичай при завданні функції рівнянням зі змінними х і у змінну у виражають через змінну х.
2у = –х + 3,
Ми отримали формулу, якій задається функція, зворотна f.
ПРИКЛАД:
Нехай дано функцію:
у = 3х – 2.
Якщо виразити х через у і в одержаній рівності заміст х написати у, а замість у написати х, будемо мати:
Не для кожної функції
існує обернена.
ПРИКЛАД:
Для
функції, заданої рівністю:
у
= х2
На
(–∞;
+∞
),
оберненої
не існує. А для функції:
у
= х2
заданої
на проміжку
[0; +∞
),
обернена
функція існує.
ПРИКЛАД:
Знайдіть
функцію, обернену до функції
у
= 1/6 х
– 7.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
у = 1/6 х – 7,
6у = х – 42,
х =
6у + 42.
Оберненою
буде функція
у
= 6х + 42.
ПРИКЛАД:
Знайдіть
функцію, обернену до функції
у
= 1/3 х
+ 2.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
у = 1/3 х + 2,
3у = х + 6,
х =
3у – 6.
Оберненою
буде функція
у
= 3х – 6.
ПРИКЛАД:
На малюнках зображені графіки функцій g і h.
ПРИКЛАД:
- Урок 1. Координатна площина
- Урок 2. Діаграми
- Урок 3. Графіки
- Урок 4. Множини
- Урок 5. Що таке функція ?
- Урок 6. Аналітичній спосіб задання функції
- Урок 7. Табличний спосіб задання функції
- Урок 8. Графічний спосіб задання функції
- Урок 9. Знаходження області визначення і області значення функції аналітичним способом
- Урок 10. Знаходження області визначення і області змині за допомогою графіка
- Урок 11. Нулі функції
- Урок 12. Зростання і спадання функції
- Урок 13. Екстремальні значення функцій
- Урок 14. Симетричні функції
- Урок 15. Парні і непарні функції
- Урок 17. Лінійна функція
- Урок 18. Графік лінійної функції
- Урок 19. Пряма пропорційність
- Урок 20. Графік прямої пропорціональності
- Урок 21. Взаємне розташування графіків лінійних функцій
- Урок 22. Функція обернено пропорціональної залежності
- Урок 23. Графік функції обернено пропорціональної залежності
- Урок 24. Квадратична функція
- Урок 25. Графік функції у = aх2 + b
- Урок 26. Графік функції у = a(х - m)2 + n
- Урок 27. Графік функції у = aх2 + bx + c
- Урок 28. Функція у = √͞͞͞͞͞х і її графік
- Урок 29. Функція у = хn і її графік
- Урок 30. Побудова графіків функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий