ВІДЕО УРОК
За допомогою тригонометрії вирішується багато вимірювальних завдань на
місцевості, як, наприклад, обчислення відстані між різними пунктами земної
поверхні (якщо ця відстань не можна виміряти безпосередньо), обчислення висоти
даного предмета (гори, будівлі), складання планів і карт і так далі.
Припускаємо, що виміри виробляються малому ділянці, отже можна вважати його
пласким і враховувати кривизни земної поверхні.
Вимірювання невеликих відстаней проводиться безпосередньо за допомогою,
наприклад, сталевих стрічок (рулеток).
За відсутності теодоліту користуються (наприклад, у навчальних цілях) простішими приладами. Один із таких приладів – астролябія.
Розглянемо кілька найпростіших завдань на обчислення
відстаней та висот.
ЗАДАЧА:
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Виберемо
у доступній місцевості відрізок-базис. Виміряємо базис та кути
α = ∠ AMN, β = ∠ BMN,
γ = ∠ ANM, δ = ∠ BNM
Визначити висоту Московського університету, найвищої університетської будови у світі, якщо базис b = 137 м та кут зору
A
= 60°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
До
отриманого результату додаємо величину зростання спостерігача.
ВІДПОВІДЬ: ≈
273 (м)
ЗАДАЧА:
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
ЗАДАЧА:
На
матеріальну частину діють дві взаємно перпендикулярні сили
F1 = 48 кг,
F2 = 54,3 кг.
Обчислити рівнодійну цих сил і кути, що утворюються кожною з них з рівнодійною.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Кут
β,
складений силою F2
з рівно дією F,
знаходимо із співвідношення:
β ≈
90° – 48°31' ≈ 41°29'.
ВІДПОВІДЬ:
α ≈ 48°31', β ≈ 41°29'.
ЗАДАЧА:
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Маємо:
BA
⊥ CD,
CA
= AD.
Продовження
ВА
проходить через центр О
коло.
ВЕ = 2r –
діаметр кола.
Відрізки
хорди СD
та діаметра ВЕ,
що перетинаються в точці А, пов'язані залежністю:
DA
∙ AE = AC2,
або
24(2r – 24) = 412.
2 ∙ 60°43' = 121°26'.
Обчислення
довжини передавального ременя.
Довжина дуги АВС дорівнює
πR
+ 2Rα.
Довжина дуги А1В1С1 дорівнює
πr
– 2rα,
де α – радіанна міра кутів
КОА, K1O1A1, NOC,
N1O1С1 і MO1O1,
рівних між собою.
З прямокутного трикутника
AO1M (O1M ∥ A1A; O1M ⊥ OA)
маємо:
MO1 = OO1 cos α = a cos α,
де a =
OO1.
Отже, довжина дотичної
AA1 = a cos α.
Після цього маємо:
L
= πR + 2Rα + πr – 2rα + 2a cos α,
або
L
= π(R + r) + 2α(R – r) + 2a cos α.
ПРИКЛАД:
Обчислити
довжину передавального ременя, якщо:
R
= 275 мм, r = 175 мм, a = 5 м.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
За
точною формулою цих даних маємо;
L
= π(275
+ 175) + 2α(275 – 175) + 2 ∙ 5000 ∙ cos α =
= 450π +
200α + 10000 cos α.
Тоді
cos α =
cos 1°9' ≈ 0,998.
Радіанна
міра кута α з точністю до 0,0001 через малості кута виразиться тим
самим числом, що й sin α, тобто α = 0,0200.
Остаточно маємо:
L
= 450
∙ 3,14 + 200 ∙ 0,0200 + 10 000 ∙
0,9998 = 11 415 мм.
L
= АВС + А1В1С1 + 2АС1.
Довжина дуги АВС дорівнює
(π + 2α) R (∠ ЕОА
= ∠ Е1О1А1
= α).
Довжина дуги А1В1С1 дорівнює
(π + 2α) r.
Для визначення довжини АС1
проводимо О1
пряму, паралельну АС1, до перетину з
продовженням радіуса ОА.
Отримаємо відрізок
О1D = АС1
∠
OО1D
= ∠ AOE
як кути із взаємно перпендикулярними сторонами, отже,
∠
OО1D
= α,
і тоді
АС1 = О1D
=
ОО1 cos ∠ OО1D
= а cos α
і
L
= (π + 2α)
R + (π + 2α) r + 2а cos α.
Наближена формула для обчислення довжини ременя у разі перехресної передачі виражається так:Гвинтова лінія.
Маємо:
πd – довжина кола основи
циліндра,
ВС
= h – крок гвинта,
∠ ВАС = α –
кут підйому гвинта.
Конусність.
Вулиця робить поворот на кут β. Рейковий шлях трамвая
на повороті є дугою кола АСВ,
причому
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий