ВІДЕО УРОК
πn/2
±
α,
n
∈ Z,
до функції аргументу α.
Формули, з яких тригонометричні функції довільного кута можна
призвести до функцій гострого кута, називають формулами приведення.
З'ясуємо, як обчислити значення тригонометричної функції будь-якого кута,
якщо відомі значення тригонометричних функцій гострих кутів.
Формули приведення тригонометричних
функцій негативного кута.
На кресленніпоказаний випадок, коли кут α закінчується у другій чверті, а кут –α у третій чверті.
На кресленнімаємо кут α, що закінчується у третій чверті, і кут –α у другій чверті.
На кресленнікут α закінчується у четвертій чверті, а кут –α у першій чверті.
Рухливі радіуси ОМ та ОМ' будь-яких двох кутів, рівних один одному за
абсолютною величиною і протилежних за знаком, розташовані симетрично щодо осі Ох. Кінці цих радіусів як точки,
симетричні щодо осі Ох, мають рівні абсциси, ординати ж їх відрізняються лише знаками, а це
означає, що косинуси будь-яких двох кутів, рівних один одному за абсолютною
величиною і протилежні за знаком, між собою рівні, а синуси цих кутів рівні
один одному за абсолютною величиною та протилежні за знаком.
Таким чином, для будь-якого α мають місце формули:
sin (–α)
= –sin α,
соs (–α)
= соs α.
Ці формули мають місце також і при
α = 0°, α = 90°,
α = 180°, α = 270°.
ПРИКЛАД:
sin (–90°) = –sin 90° = –1,
соs (–90°) = – соs 90° = 0,
соs (–180°) = – соs 180° = –1.
ПРИКЛАД:
sin (–330°) = –sin 330°.
ПРИКЛАД:
соs (–120°) = соs 120° – число негативне.
Внаслідок
розподілу рівності
sin (–α)
= –sin α
на рівність
соs (–α)
= соs α
tg (–α)
= –tg α.
Так само в
результаті розподілу рівності
соs (–α)
= соs α
на рівність
sin (–α)
= –sin α
сtg (–α)
= –сtg α.
cosec (–α) = – cosec α.
sec (–α) = sec α.
Таким
чином, маємо наступні формули приведення тригонометричних функцій негативного
кута:
sin (–α) = –sin α,
cos (–α) = cos α,
tg (–α) = –tg α,
ctg (–α) = –ctg α,
sec (–α) = sec α,
cosec (–α) = –cosec α.
Функції соs
α та sec α – парні,
а sin
α, tg α, сtg α та соsec α – непарні.
Формули приведення
тригонометричних функцій для кутів 90° + α.
Нехай α –
довільний кут, а М(х,у) – точка на
одиничному колі така, що кут, утворений із віссю Ох рухомим радіусом ОМ, дорівнює α.
Прямокутні
трикутники ОРМ і ОР'М' рівні (з гіпотенузи та
гострого кута).
З рівності
цих трикутників випливає, що
у' = х,
х' = –у.
а це
означає, що
sin (90° + α) = соs α,
тобто синус
кута на 90° більшого,
ніж цей кут α, дорівнює косинусу даного кута α. З
рівності трикутників ОРМ
і ОР'М' випливає також, що
соs (90° + α) = –sin α,
тобто
косинус кута на 90° більшого, ніж даний кут α, дорівнює
синусу даного кута α взятому з протилежним знаком.
Співвідношення
sin (90° + α) = соs α,
соs (90° + α) = –sin α
залишаються
в силі та у випадках, коли
α = 0°, 90°, 180°, 270°.
Доведемо це.
При α = 0° маємо:
sin (90° + 0°) = 1 =
соs 0°,
соs (90° + 0°) = 0 =
–sin 0°.
При α = 90° маємо:
sin (90° + 90°) = 0 =
соs 90°,
соs (90° + 90°) = –1 =
–sin 90°.
При α = 180° маємо:
sin (90° + 180°) = –1 =
соs 180°,
соs (90° + 180°) = 0 =
–sin 180°.
При α = 270° маємо:
sin (90° + 270°) = 0 =
соs 270°,
соs (90° + 270°) = 1 =
–sin 270°.
Таким
чином, співвідношення
sin (90° + α) = соs α,
соs (90° + α) = –sin α
залишаються
в силі та для будь-яких значень кута α.
90° – α, 180° – α, 180° + α,
270° – α, 270° + α, 360° – α.
1. Доведемо, що формули
sin (90° – α) = соs α,
соs (90° – α) = sin α,
залишаються в силі для будь-якого кута α.
Нехай α
– будь-який кут.
На підставі формули
sin (–α) = –sin α
маємо:
sin (90° – α) = –sin (α – 90°).
Але –sin (α – 90°) можна замінити через
соs [90° + (α – 90°)]
на підставі формули
соs (90° + α) = –sin α
попереднього уроку:
–sin
(α
– 90°)
=
соs [90° + (α – 90°)] = соs α.
Отже, для будь-якого α маємо:
sin (α – 90°) = соs α.
Так само на підставі формули
соs (–α) = соs α
можна замінити
соs (90° – α)
через соs (α
– 90°):
соs (90° – α) = соs (α – 90°).
Праву частину цієї рівності на підставі формули
sin (90° + α) = соs α
можна уявити у вигляді
sin [90° + (α – 90°)]
або, коротше у вигляді sin
α.
Тоді отримаємо:
соs (90° – α) = sin α.
Формули приведення синуса та косинуса кутів виду
180° – α, 180° + α,
270° – α, 270° + α,
360° – α
виводяться за допомогою формул
sin (90° + α) = соs α
соs (90° + α) = –sin α
і щойно виведених формул
sin (90° – α) = соs α
соs (90° – α) = sin α.
Висновок всіх цих формул заснований на тому, що
кожен з перерахованих кутів можна подати у вигляді суми 90°
і деякого додаткового кута, на 90°
меншого, ніж даний. Застосувавши формули
sin (90° + α) = соs α
соs (90° + α) = –sin α
до утвореної таким чином суми кутів, отримуватимемо
формули приведення кутів згаданого виду.
2. Формули приведення
sin (180° – α) и соs (180° – α).
Угол 180° – α можна як суму
90° + (90° – α).
Тоді маємо:
sin (180° – α) = sin [90° + (90° – α)].
На підставі формули
sin (90° + α) = соs α
отримаємо:
sin [90° + (90° – α)]
= соs (90° – α).
Але соs (90° – α) = sin α
за формулою
соs (90° – α) = sin α
отже:
sin (180° – α) = sin α.
Так само
соs (180° – α) = соs [90° + (90° – α)].
На підставі формули
соs (90° + α) = –sin α
отримаємо:
соs [90° + (90° – α)]
= –sin (90° – α).
а тому що
sin (90° – α)
= соs α
то
соs (180° – α) = –соs α.
Підтвердження формул
sin (180° – α) = sin α,
соs (180° – α) = –соs α
sin (180° + α) и соs (180° + α).
маємо:
sin (180° + α) = sin [90° + (90° + α)].
На підставі формули
sin (90° + α) = соs α
маємо
sin [90° + (90° + α)]
= соs (90° – α).
Але за формулою
соs (90° + α) = –sin α
отже,
sin (180° + α) = –sin α.
Так само
соs (180° + α) = соs [90° + (90° + α)].
Але за формулою
соs (90° + α) = –sin α
соs [90° + (90° + α)]
= –sin (90° + α),
а sin (90° + α) = соs α,
тому
соs (180° + α) = –соs α.
sin (270° – α) и соs (270° – α).
маємо:
sin (270° – α) =
sin [90° + (180° – α)]
=
= соs (180° – α) = –соs α.
або
sin (270° – α) = –соs α.
соs (270° – α) =
соs [90° + (180° – α)]
=
= –sin (180° – α) = –sin α.
або
sin (270° + α) і соs (270° + α).
Маємо:
sin (270° + α) =
sin [90° + (180° + α)]
=
= соs (180° + α).
Але соs (180° + α) = –соs α.
тому
sin (270° + α) = –соs α.
соs (270° + α) =
соs [90° + (180° + α)]
=
= –sin (180° + α) = –(–sin α) =
sin α.
Отже
соs (270° + α) = sin α.
sin (360° – α) и соs (360° – α).
маємо:
sin (360° – α) =
sin [360° + (–α)] =
= sin (–α) = –sin α.
або
sin (360° – α) = –sin α.
соs (360° – α) =
соs [360° + (–α)] =
= соs (–α) = соs α.
або
соs (360° – α) = соs α.
tg (270° – α) =
ctg α,
tg (270° + α) = –ctg α,
tg (360° – α) = –tg α.
сtg (180° + α) =
ctg α,
сtg (270° – α) =
tg α,
сtg (270° + α) = –tg α,
сtg (360° – α) = –сtg α,
sec (270° – α) =
–cosec α,
sec (270° + α) =
cosec α,
sec (360° – α) =
sec α.
cosec (270° – α) =
–sec α,
cosec (270° + α) =
–sec α,
cosec (360° – α) =
–cosec α.
Користуючись формулами
додавання та віднімання аргументів тригонометричних функцій і вважаючи в них
послідовно
β
= π/2, β =
π,
β
= 3π/2, β =
2π,
Потрібно
вирахувати:
sin(π/2 + α).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Скористаємося
наступною формулою:
sin (α + β) = sin α cos β + sin β cos α.
Маємо
sin(π/2 + α) =
=
sin π/2
cos α + sin α cos π/2 =
Потрібно
вирахувати:
sin
(π – α).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Скористаємося
наступною формулою:
sin(α – β) = sin α cos β – sin β cos α,
маємо
sin(π – α)
=
=
sin π cos α + sin α cos π =
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий