ВИДЕО УРОК
ПРИКЛАД:
Поділити 900
на 12 означає знайти таке число х, при множені якого на 12
одержимо 900.
Взагалі, поділити число а на число b –
значить знайти таке число х, при множенні
якого на число b одержуємо
а:
x × b = а.
Число, яке ділять, називається діленим; число, на
яке ділять , називається дільником; число, яке утворюється в
результаті ділення, називається часткою.
ПРИКЛАД:
30 : 5 = 6.
30 – ділене, 5 – дільник, а 6 – частка.
Знак ділення : (двокрапка) ставиться між діленим і
дільником. Порівнявши ділення з множенням, дістанемо такий висновок: при
множенні діється два числа, а знаходимо їх добуток; при діленні дається добуток
і один із співмножників, а знаходимо другий співмножник. Таким чином, число,
яке при множенні є шуканим, при діленні виявляється даним, і навпаки. Тому
ділення називають дією, яка обернена множенню. Ділення можливо не завжди.
ПРИКЛАД:
30
не ділиться на 7
– немає такого натурального числа х,
якому 7х
дорівнює
30.
Якщо ділене дорівнює
дільнику, то частка дорівнює одиниці
9 : 9 = 1.
Якщо дільник дорівнює одиниці, то частка дорівнює
діленому
12 : 1 = 12.
Частка від ділення нуля на будь-яке число, відмінне
від нуля, дорівнює нулю
0 : 12 = 0.
Ці властивості за допомогою змінної записуються
відповідно так:
а
: а = 1;
а
: 1 = а;
0 : а = 0.
Жодне число не можна ділити на нуль. Адже
поділити 6 на 0 означає знайти таке число х,
при якому 0
×
х = 6. А при будь-якому значенні х добуток
0 ×
х дорівнює нулю, а не 6.
Таким чином, ділити 6 на 0 не можна. Не можна ділити і 0 на 0. Яке б ми число
не взяли, ця рівність буде правильною. Тому не можна знайти певного
значення х.
Ділення на нуль (0) неможливе. Нуль не може бути дільником.
Числа 0,
2, 4, 6, 8 діляться на
2.
Виявляється, що на 2 ділиться і будь – яке багатоцифрове число, у
запису якого остання цифра – 0, 2, 4, 6, або 8. Такі числа
називають парними.
Перша
властивість ділення.
Щоб поділити суму на
яке-небудь число, досить поділити на це число кожний доданок окремо і знайдені
частки додати.
Ця властивість справедлива для будь-яких чисел. За
допомогою букв її можна записати так:
(8 + 12) : 4 =
8 : 4 + 12 : 4
= 2 + 3 + 5.
Друга
властивість ділення.
Щоб поділити різницю
на яке-небудь число, досить окремо поділити на це число зменшуване і від’ємник,
а потім від першої частки відняти другу.
(Припускаємо, що і зменшуване і від’ємник діляться
на це число без остачі). За допомогою букв цю властивість можна записати так:
(18 – 6) : 3 =
18 : 3 – 6 : 3
= 6 – 2 = 4.
Ділення
числа на добуток.
Щоб поділити число на
добуток, досить поділити це число на перший співмножник, знайдену частку поділити
на другий співмножник, знову знайдену частку поділити на третій співмножник і
т. д.
960
поділити на добуток
4 ×
6 × 8.
960 : 4 = 240;
240 : 6 = 40;
40 : 8 = 5.
Ділення
добутку на число.
Щоб поділити добуток
на яке-небудь число, досить поділити на
це число один співмножник, залишивши інші без змін.
Поділити
добуток
24 ×
18 × 10
(що
дорівнює 4320)
на 8
можна так:
24 : 8 = 3;
3 × (18
× 10)
= 3 ×
180 = 540.
Однак у прикладі
(6 ×
8) : 16
треба спочатку обчислити добуток
(6 ×
8).
Множення
числа на частку.
Щоб помножити число на
частку, досить помножити це число на ділене і знайдений добуток поділити на
дільник.
У загальному вигляді:
Щоб поділити число на
частку, досить поділити це число на ділене і знайдену частку помножити на
дільник.
У загальному вигляді:
Залежність між даними
числами і результатами дій з ними.
Щоб знайти невідомий співмножник, досить
поділити добуток на відомий співмножник (чи на добуток
відомих співмножників), тобто якщо
ab = c, то
a = c : b,
b = c : a.
Щоб знайти невідоме ділене, досить дільник помножити на часткуt тобто якщо
а : b = c, то
а = bс.
Щоб знайти невідомий дільник, досить ділене поділити на
частку, тобто якщо
а : b = c, то
b = а : с.
Зміна добутку і частки.
Якщо один
співмножник збільшити (зменшити) у кілька разів у
то й добуток збільшиться (зменшиться) у стільки ж
разів.
У загальному вигляді, якщо
ab = c, то
(ат)b = ст і
(а : т)b = с : т.
ПРИКЛАД:
5 × 6 = 30, тоді
(5 × 4) × 6 =
30 × 4.
4 × 8 =
32, тоді
(4 : 2) × 8 =
30 : 2.
Якщо один співмножник добутку
збільшити (зменшити) у
кілька разів, а другий зменшити (збільшити) у
стільки ж разів, то добуток не
зміниться, тобто якщо
аb = с, то
(а : т)(bт) = с.
ПРИКЛАД:
25 × 10
= 250, тоді
(25 : 5)(10
× 5) = 250.
Якщо ділене збільшити (зменшити) у кілька
разів, то й частка збільшиться (зменшиться) у
стільки ж разів, тобто якщо.
а
: b = с, то
(та) : b = тс.
(а : т) : b = с : т.
ПРИКЛАД:
ПРИКЛАД:
40 : 5 = 8, тоді
(40 × 6) : 8 = 8 × 6;
440 : 11 = 40, тоді
(440 : 4) : 11 = 40 : 4.
Якщо дільник збільшити (зменшити) у
кілька разів, то частка
зменшиться (збільшиться) у стільки ж
разів, тобто якщо
a : b = с, то
а : (bт) = с : т і
а
: (b : т) = ст.
ПРИКЛАД:
64 : 8 = 8, тоді
64 : (8 × 2) = 8 : 2;
81 : 9 = 9, тоді
81 : (9 : 3) = 9 × 3.
Якщо ділене і дільник збільшити або зменшити в те саме
число разів, то частка не
зміниться, тобто якщо
a : b = с, то
(ат) : (bт) = с і
(а : т) : (b : т) = с.
Ця властивість називається основною
властивістю частки.
ПРИКЛАД:
32 : 16 =
(32 × 2) : (16 × 2) = 2.
32 : 16 =
(32 : 4) : (16 : 4) = 2.
Ділення чисел стовпчиком.
ПРИКЛАД:
Поділимо 58296
на 347.
Дія починається з старших розрядів, щоб складене з них число було не менше від
дільника. Дію прийнято записувати так:
Беремо 582
сотні і ділимо на 347,
дістаємо в частці одну сотню, потім віднімаємо добуток 347
на 1 від 582 сотень і знаходимо остачу 235
сотень. Щоб знайти десятки частки, треба роздробити остачу 235
на десятки (це
буде 2350) і
додати до них число десятків, що є в діленому, тобто 9, вийде 2359. Коротко говорять, що треба до
остачі <<знести>> 9
десятків. Ділимо 2359 десятків на
347
і знаходимо в частці 6 десятків. Віднімаємо добуток 347
на 6,
тобто 2082
десятки від 2359 десятків і знаходимо остачу – 277 десятків. Щоб знайти одиниці частки, зносимо
до остачі 6 одиниць діленого і дістаємо 2776, ділимо їх на 347 і в частці дістаємо 8. Отже, 58296 : 347=168.
При діленні натуральних чисел, які закінчуються
нулями, на розрядну одиницю 10, 100,
1000,
… (коли кількість нулів розрядної одиниці не перевищує кількість нулів у кінці
діленого) треба в кінці діленого відкинути стільки нулів, скільки їх у
дільнику.
Порядок
дій.
При виконанні кількох дій результат залежить від
даних чисел і від порядку виконання дій з ними.
Для попередження непорозумінь вводяться умови, в
якому порядку слід виконувати дії у вирази, записаному без дужок.
Додавання і віднімання називають діями першого
ступеня, множення і ділення – діями другого ступеня.
Якщо у виразі (без дужок) трапляються дії тільки
другого ступеня, то їх виконують у тому порядку, в якому вони написані, зліва
направо.
ПРИКЛАД:
40 × 2 : 4 × 5
= 80 : 4 × 5
=
20 × 5
= 100.
Якщо у виразі трапляються дії різних ступенів, то спочатку
виконують дії вищих, а потім нижчих ступенів.
Перевірка
ділення множенням.
Ділення можна перевірити множенням на тій підставі,
що ділене є добуток, а дільник і частка – співмножники. Тому, щоб перевірити
ділення, слід помножити дільник на частку. Якщо результат дорівнюватиме
діленому, то цілком можливо, що дію виконано правильно (маємо на увазі ділення
без остачі).
Перевірка
ділення діленням.
Оскільки ділене є добуток дільника на частку, то від
ділення діленого на частку повинен вийти дільник. Тому, щоб перевірити ділення,
можна ділене поділити на частку.
Порядок
виконання дій в виразах.
Додавання і віднімання – дії першого ступеня. У
виразах, що містять тільки додавання і віднімання, дії виконують у тому
порядку, як вони записані. Множення і ділення – дії другого ступеня. У виразах,
що містять тільки множення і ділення, дії виконують у тому порядку, як вони
записані. У виразах, що містять дії обох ступенів, першими виконують дії
старшого ступеня, тобто множення і ділення. Дужки у виразі змінюють порядок
виконання дій. У виразі з дужками спочатку виконують дії у дужках, а потім інші
дії у встановленому порядку. Якщо у дужки взято вираз, що містить дії обох
ступенів, тоді і в дужках дії виконують за відомим порядком. Не можна довільно
опускати дужки або вносити їх у вираз. Обчислюючи значення числового виразу треба
дотримуватися порядку виконання дій. Для знаходження значення числового виразу
необхідно визначати послідовність дій, тобто скласти алгоритм обчислення.
ПРИКЛАД:
Алгоритм
обчислення для знаходження значення виразу
(20 + 63 : 9) ×
(11 × 3 –
23)
містить такі кроки:
– поділити 63 на 9;
містить такі кроки:
– поділити 63 на 9;
–
додати 20
і
результат дії 1;
– помножити 11 і 3;
– від результату дії 3 відняти 23;
– перемножити результати дій 2 і 4.
– помножити 11 і 3;
– від результату дії 3 відняти 23;
– перемножити результати дій 2 і 4.
Алгоритм обчислення можна подати у вигляді схеми. Послідовне виконання кроків алгоритму дасть змогу заповнити порожні клітинки схеми та отримати відповідь у її нижній клітинці.
ПРИКЛАД:
5 + 2[14 – 3(8 – 6)] +
32 : (10 – 2 × 3).
32 : (10 – 2 × 3).
Виконуємо
дії в круглих дужках:
8 – 6 = 2,
10 – 2 × 3 =
10 – 6 = 4.
Дії
у квадратних дужках дають
14 – 3 × 2 = 8.
Виконуючи
решту дій, знаходимо:
5 + 2 × 8 + 32 : 4
= 5 + 16 + 8 = 29.
СПОСОБИ ШВИДКОГО МНОЖЕННЯ І
ДІЛЕННЯ
Множення на 5, 25, 125.
Щоб помножити число на
5, 25, 125, досить поділити
його відповідно на 2, 4,
8 і результат
помножити на 10,
100, 100.
ПРИКЛАД:
2486 × 5 = 12430,
оскільки
2486 : 2 = 1243.
ПРИКЛАД:
8084 × 25 = 202100,
оскільки
8084 : 4 = 2021.
Ділення
на 5,
25, 125.
Щоб поділити число
на 5, 25, 125, досить помножити його відповідно
на 2, 4, 8
і поділити на 10, 100, 1000.
ПРИКЛАД:
235 : 5 = 47,
оскільки
235 × 2 = 470.
1175 : 25 = 47,
оскільки
1175 × 4 = 4700.
Використання властивостей множення і
ділення.
ПРИКЛАД:
93 × 8 × 125 =
93 × (8 × 125) = 93000,
93 × (8 × 125) = 93000,
З6 × 18 : 9 =
36 × (18 : 9) = 36 × 2 = 72,
36 × (18 : 9) = 36 × 2 = 72,
26 × 235 : 13 =
(26 : 13) × 235 = 470.
(26 : 13) × 235 = 470.
Інші уроки:
- Урок 1. Нумерація
- Урок 2. Додавання натуральних чисел
- Урок 3. Віднімання натуральних чисел
- Урок 4. Таблиця множення
- Урок 5. Множення натуральних чисел
- Урок 7. Степінь числа
- Урок 8. Вимірювання величин
- Урок 9. Ділення с остачею
- Урок 10. Подільність натуральних чисел
- Урок 11. Найбільшій спільний дільник (НСД)
- Урок 12. Найменше спільне кратне (НСК)
- Урок 13. Звичайні дроби
- Урок 14. Перетворення дробів
- Урок 15. Додавання дробів
- Урок 16. Віднімання дробів
- Урок 17. Множення дробів
- Урок 18. Ділення дробів
- Урок 19. Знаходження дробу від числа (задачи)
- Урок 20. Знаходження числа за відомою його частиною (задачи)
- Урок 21. Кінечни десяткові дроби
- Урок 22. Додавання десяткових дробів
- Урок 23. Віднимання десяткових дробів
- Урок 24. Множення десяткових дробів
- Урок 25. Ділення десяткових дробів
- Урок 26. Округлення чисел
Комментариев нет:
Отправить комментарий