ВІДЕО УРОК
Функцію у
= f (х), х ∈ Х,
називають періодичної, якщо існує таке відмінне від нуля число Т,
що для будь-якого х з області визначення функції справедливо рівність:
f(х + Т)
= f(х) = f(х – Т).
Число Т називають періодом функції у
= f(х).
З цього визначення відразу випливає, що якщо Т – період функції
у
= f(х), то
2Т, 3Т, 4Т, –Т,
–2Т, –3Т, –4Т
– також періоди функцій. Значить у періодичній
функції нескінченно багато періодів.
Якщо Т – період функції, то
число виду kТ, де k
– будь-яке ціле число, також є періодом функції.
Найчастіше (але не завжди) серед безлічі позитивних
періодів функції можна знайти найменший. Його називають основним періодом.
Графіки періодичних функцій мають наступною
особливістю. Якщо Т
– основний період функції у = f (х),
то для побудови її графіка досить побудувати гілку графіка на одному з
проміжків осі х довжиною Т, а потім здійснити
паралельний перенос цієї гілки по осі х на
(–Т/2; 0) і (Т/2; 0)
або
(0; 0) і (Т; 0).
ПРИКЛАД:
Розглянемо
функцію
у
= х – [х], де [х] –
ціла частина числа. Якщо до довільного значення аргументу цієї функції
додати 1, то значення функції від цього не
зміниться:
f(x + 1) = (x +1) – [x
+ 1] = x + 1 – [x] – 1
= x – [x] = f (x).
Отже,
при будь-якому значенні х
f(x + 1) = f(x).
Візьмемо довільний кут α і побудуємо рухомий радіус ОМ одиничному колі такий, що кут,
складений з віссю Ох цим радіусом, дорівнює α.
sin (α + 2π)
= sin α або
sin (α + 360°)
= sin α і
cos (α + 2π)
= cos α або
cos (α + 360°)
= cos α.
Таким чином, функції sin α і cos α від додавання до аргументу α одного повного обороту (2π або
360°) не змінюють своїх значень.
Точно так же, додаючи до кута α будь-яке ціле число повних
обертів, ми не змінимо положення рухомого радіуса ОМ, а тому:
sin (α + 2kπ)
= sin α або
sin (α + 360°k)
= sin α і
cos (α + 2kπ)
= cos α або
cos (α + 360°k)
= cos α,
де k – будь-яке
ціле число.
Функції, що володіють такою властивістю, що їх значення не змінюються від
додавання до будь-якого допустимого значення аргументу певного постійного
числа, називаються періодичними.
Отже, функції sin α і cos α – періодичні.
Найменша позитивне число, від додавання якого до будь-якого допустимого
значення аргументу не змінюється значення функції, називається періодом
функції.
Періодом функції sin α і cos α є 2π або 360°.
Функції tg α і сtg α також періодичні та їх періодом є число π
або 180°.
Справді, нехай α – довільний кут, складений з віссю Ох рухомим
радіусом ОМ одиничному
колі.
α + π.
Якщо х і
у – координати точки М, то точки М' будуть –х і –у. Тому
sin α = у,
cos α = х,
sin (α + π) = –у,
cos (α + π) = –х.
tg (α + π) = tg
α,
сtg (α + π)
= сtg α.
звідси
випливає, що значення tg α і сtg α не змінюються, якщо до кута α додати будь-яке число напів обертів:tg (α + kπ) = tg
α,
сtg (α + kπ)
= сtg α.
де k – будь-яке
ціле число.
періоди функцій
y = A sin (ωx + φ) і
y = A cos (ωx + φ)
обчислюються за формулою
T = 2π/ω,
а період функції
y = A tg (ωx + φ)
за формулою
T = π/ω.
Якщо період функції y = f(x) дорівнює T1, а період функції y = g(x) дорівнює T2, то період функцій
y = f(x) + g(x) і
y = f(x) – g(x)
дорівнює найменшому числу, при розподілі якого на T1 і
T2 виходять цілі числа.
ПРИКЛАД:
Знайти період функції
y = 3sin (x – 2) + 7 соs πx.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Період функції
y = 3sin (x – 2)
дорівнює
T1= 2π/1 = 2π.
Період функції
y = 7 соs πx
дорівнює
T2 = 2π/π = 2.
Періоду у функції
y = 3sin (x – 2) + 7соs πx
не існує, так як такого
числа, при розподілі якого на 2π і на 2 виходили б цілі числа, немає.
ВІДПОВІДЬ:
Періоду не існує.
ПРИКЛАД:
Довести наступне твердження:
tg 3850° = tg 250°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Так
як тангенс – періодична функція з мінімальним періодом
20 ∙ 180°,
то отримаємо:
tg 3850° = tg (20 ∙ 180° + 250°) = tg 250°.
ПРИКЛАД:
Довести наступне твердження:
сos (–13π) = –1.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Так
як косинус – парна і періодична функція з мінімальним періодом 2π, то отримаємо:
сos (–13π) = сos 13π = сos (π + 6 ∙ 2π) = сos π = –1.
ПРИКЛАД:
Довести наступне твердження:
sin (–7210°) = – sin 10°.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Так
як синус - непарна і періодична функція з мінімальним періодом 20
∙ 360°,
то отримаємо:
sin (–7210°) = –sin 7210° = –sin (20 ∙ 360° + 10°) = – sin 10°.
ПРИКЛАД:
Знайти
основний період функції
sin 7х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Нехай
Т
основний період функції, тоді:
sin 7х = sin 7(х + t) = sin (7х + 7t).
Так
як 2πk
період синуса, то отримаємо:
Знайти
основний період функції
соs 0,3х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Нехай
Т
основний період функції, тоді:
соs 0,3х = соs 0,3(х + t) = соs (0,3х +
0,3t)
так
як 2πk
період косинуса, то отримаємо:
Знайти
період функції:
y
= 5sin 2x + 2ctg 3х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Період
функції
y
= 5sin 2x
дорівнює
Т1 = 2𝜋/2 = π,
а
період функції
y
= 2ctg 3х
дорівнює
Т2 = 𝜋/3.
Найменше
число, при розподілі якого на
Т1 = π і Т2
=
𝜋/3
–
виходять цілі числа, буде число π. Отже, період заданої функції
дорівнює Т = π.
ПРИКЛАД:
Знайти
період функції:
y
= 9sin (5x + π/3) – 4cоs (7х + 2).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Знаходимо
періоди доданків. Період функції
y
= 9sin (5x + π/3)
дорівнює
Т1 = 2𝜋/5,
а
період функції
y
= 4cоs (7х + 2)
дорівнює
Т2 = 2𝜋/7.
Очевидно,
що період заданої функції дорівнює
Т
= 2π.
ПРИКЛАД:
Знайти
період функції:
y
= 3sin πx + 8tg (х + 5).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Період
функції
y
= 3sin πx
дорівнює
Т1 = 2π/π = 2,
а
період функції
y
= 8tg (х + 5)
дорівнює
Т2 = 𝜋/1 = π.
Періоду
у заданій функції не існує, так як немає такого числа, при розподілі якого на 2
і на π
одночасно виходили б цілі числа.
ПРИКЛАД:
Знайти
період функції:
y
= sin 3x + соs 5х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Період
функції
y
= sin 3x
дорівнює
Т1 = 2π/3,
а
період функції
y
= соs 5х
дорівнює
Т2 = 2π/5.
Наведемо до спільного знаменника періоди:
Т1 = 10π/15,
Т2 = 6π/15.
Тоді найменше спільне кратне (НОК) буде:
НОК (10π; 6π) = 30π.
Тепер знайдемо період заданої функції:
Завдання до уроку 5
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий