ВІДЕО УРОК
у I чверті
ах
> 0; ау
> 0;
у II чверті
ах
< 0; ау
> 0;
у III чверті
ах
< 0; ау
< 0;
у IV чверті
ах
> 0; ау
< 0.
Функція
sin α.
В силу того, що для
тригонометричної функції sin α число 2π
(або 360°) є періодом,
досить дослідити знаки цієї функції на якомусь проміжку зміни α довжиною
2π,
наприклад для значень α від 0 до 2π;
0 ≤ α < 2π (0° ≤ α < 360°).
ОМ1, ОМ2, … , ОМ5.
Тепер, користуючись
рівністю
sin
(α + 2kπ) = sin α,
отримуємо висновок про
знак синуса для будь-яких значень α:
1) якщо 2kπ < α < π + 2kπ, то
sin
α ˃ 0,
2) якщо π + 2kπ < α < 2π + 2kπ, то
sin
α < 0.
Визначте
знак тригонометричної функції:
sin
3π/4.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
sin
3π/4.
= sin (3 ∙ 180°/4) = sin 135°.
Оскільки
135° ∈ [90°, 180°],
sin
3π/4
˃ 0.
Функція cos α.
Досліджуємо знаки cos
α також на проміжку зміни α від 0
до 2π (від 0° до 360°).
Якщо кут α укладений між π/2 і 3π/2 (90° і 270°), то абсциса точки М негативна, а отже, і cos α – негативний.Якщо ж кут α укладений між 3π/2 і 2π (270° і 360°), то як видно з кресленняcos α – позитивний.
Користуючись рівністю
cos
(α + 2kπ) = cos α,
отримуємо
1) якщо 2kπ ≤ α < π/2 + 2kπ, то
cos
α ˃ 0,
2) якщо π/2 + 2kπ < α < 3π/2 + 2kπ, то
cos
α < 0,
3) якщо 3π/2 + 2kπ < α < 2π + 2kπ, то
cos
α ˃ 0.
Визначте
знак тригонометричної функції:
cos
7π/6.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
cos
7π/6.
= cos (7 ∙ 180°/6) = cos 210°.
оскільки
210° ∈ [180°, 270°],
cos
7π/6
< 0.
Функція tg α.
Якщо ж кут α закінчується в II чверті (π/2 < α < π або 90° < α < 180°), то продовження рухомого радіуса ОМ одиничному колі, що утворює з віссю Ох кут α, перетне вісь тангенсів в точці Т,ордината якої негативна. Отже, тангенси кутів, що закінчуються в II чверті, негативні.
В силу періодичності
функції tg
α
маємо, що тангенси кутів, що закінчуються в III
чверті, позитивні, а в IV
чверті – негативні.
І взагалі, так як
tg
(α + kπ) = tg α,
маємо:
1) якщо kπ < α < kπ + π/2, то
tg
α ˃ 0,
2) якщо kπ + π/2 < α < kπ + π, то
tg
α < 0.
де k – будь-яке ціле число.
З’ясувати,
який знак має вираз:
tg 2.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
Оскільки π/2 < 2 < π,
то кут
2 рад є кутом
II чверті, тому
tg 2 < 0.
ВІДПОВІДЬ:
Знак
–
Функція
сtg α.
Аналогічно приходимо до
висновку:
якщо 0
< α < π/2, то
сtg α < 0,якщо π < α < 3π/2, то
сtg
α ˃ 0,
якщо 3π/2 < α < 2π ,
то
сtg
α < 0.
И взагалі:
1) якщо kπ < α < π/2 + kπ, то
сtg
α ˃ 0,
2) якщо kπ + π/2 < α < kπ + π, то
сtg
α < 0.
де k – будь-яке ціле число.
Визначте
знак тригонометричної функції:
сtg
5π/3.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
сtg
5π/3
= сtg (5 ∙ 180°/3) = сtg 300°.
Оскільки
300° ∈ [270°, 360°],
сtg
5π/3
< 0.
ПРИКЛАД:
Визначте
знак вираження:
sin
3π/4
∙ cos 5π/6.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
sin
3π/4
∙ cos 5π/6 =
sin
(3 ∙ 180°/4) ∙ cos (5 ∙ 180°/6) =
sin
135° ∙ cos 150°.
Розберемося
с синусом. Так як
135° ∈ [90°, 180°],
sin
3π/4
˃ 0.
Розберемося
с косинусом. Так як
150° ∈ [90°, 180°],
cos
5π/6
< 0.
Отримали
добуток,
в якому множники різних знаків.
Користуючись
правилом
<<
плюс на мінус дає знак мінус >>,
отримуємо
sin
3π/4
∙ cos 5π/6 <
0.
ПРИКЛАД:
Визначте
знак вираження:
cos
2π/3
∙ tg π/4.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
cos
2π/3
∙ tg π/4 =
cos
(2 ∙ 180°/3) ∙ tg (180°/4) =
cos
120° ∙ tg 45°.
Розберемося
з косинусом. Так як
120° ∈ [90°, 180°],
cos
2π/3
< 0.
Розберемося
з тангенсом. Так як
45° ∈ [0°, 90°],
tg
π/4 ˃ 0.
Отримали
добуток, в якому множники різних знаків. Користуючись правилом
<<
мінус на плюс дає мінус >>,
отримуємо
cos
2π/3
∙ tg π/4 <
0.
ПРИКЛАД:
Визначте
знак вираження:
sin
5π/6
∙ cos 7π/4.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
sin
5π/6
∙ cos 7π/4 =
sin
(5 ∙ 180°/6) ∙ cos (7 ∙ 180°/4) =
sin
150° ∙ cos 315°.
Розберемося
з синусом. Так як
150° ∈ [90°, 180°],
sin
5π/6
˃ 0.
Розберемося
з косинусом. Так як
315° ∈ [270°, 360°],
cos
5π/6
< 0.
Отримали
добуток, в якому множники одного знака.
Користуючись
правилом
<<
плюс на плюс дає знак плюс >>,
отримуємо
sin
5π/6
∙ cos 7π/4 ˃ 0.
ПРИКЛАД:
Визначте
знак вираження:
tg
3π/4
∙ cos 5π/3.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
tg
3π/4
∙ cos 5π/3 =
tg
(3 ∙ 180°/4) ∙ cos (5 ∙ 180°/3) =
tg
135° ∙ cos 300°.
Розберемося
з тангенсом. Так як
135° ∈ [90°, 180°],
tg
3π/4
< 0.
Розберемося
з косинусом. Так як
300° ∈ [270°, 360°],
cos
5π/3
˃ 0.
Отримали
добуток, в якому множники різних знаків. Користуючись правилом
<<
мінус на плюс дає мінус >>,
отримуємо
tg
3π/4
∙ cos 5π/3 <
0.
ПРИКЛАД:
Визначте
знак вираження:
сtg
4π/3
∙ tg π/6.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
сtg
4π/3
∙ tg π/6 =
сtg
(4 ∙ 180°/3) ∙ tg (180°/6) =
сtg
240° ∙ tg 30°.
Розберемося
з котангенсом. Так як
240° ∈ [180°, 270°],
сtg
4π/3
˃ 0.
Розберемося
з тангенсом. Так як
30° ∈ [0°, 90°],
tg
π/6 ˃ 0.
Отримали
добуток, в якому множники однакових знаків. Користуючись правилом
<<
плюс на плюс дає плюс >>,
отримуємо
сtg
4π/3
∙ tg π/6 ˃ 0.
ПРИКЛАД:
Визначте
знак вираження:
cos 123° × tg 231° × sin 312°.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
Оскільки
123° – кут II
чверті,
231°
– кут III
чверті,
312°
– кут IV
чверті, то
cos 123° < 0,
tg 231° ˃
0, sin 312° <
0
і
їх добуток є величиною додатною, тобто
cos
123° × tg 231° × sin 312°
ВІДПОВІДЬ:
Знак
+
Завдання до уроку 7
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 6. Область визначення і область значення тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий