ВІДЕО УРОК
Будь-яка функція має свою власну сукупність значень аргументу, при яких
вона визначена, тобто існує. Ця сукупність всіх допустимих значень аргументу,
при яких функція визначена, називається областю визначення або областю
існування функції.
Функції sin α і соs α визначені при будь-якому значенні α. Справді, будь-яка точка М, що лежить на одиничному колі, має
цілком певні координати х і
у, перша з яких є косинус кута α, складеного з віссю Ох рухомим радіусом ОМ, а друга – синус кута α.
Функція tg α визначена при всіх значеннях α, за винятком випадку, коли рухомий
радіус перпендикулярний до осі Ох, тобто крім значень α, рівних
π/2 + kπ,
де k – будь-яке ціле число.
Справді, при цих (і тільки при цих) значеннях α рухомий радіус лежить на осі Оу, абсциса х кінця рухомого радіуса дорівнює нулю (х = 0) і тому
ділити у на х не можна.
Функція сtg α визначена при всіх значеннях α, за винятком наступних:
ПРИКЛАД:
Знайдіть
область визначення функції
f(x) = tg 2x.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
В область
визначення не ввійдуть такі точки:
2х ≠ π/2 + kπ.
х ≠ π/4 + πk/2, k ∈ Z.
Область
визначення функції tg 2x всі дійсні числа за винятком
х ≠ π/4 + πk/2, k ∈ Z.
Області значення тригонометричних
функцій.
І дійсно, побудуємо на осі Оу точку Р,ордината якої дорівнює у, і через цю точку проведемо пряму паралельну осі Ох. Нехай М1 і М2 – точки, в яких ця пряма перетинає одиничну окружність. Якщо позначимо через α будь-який кут, складений з віссю Ох будь-яким з рухомих радіусів ОМ1 и ОМ2, то sin α = у. На кресленнівідзначено кілька кутів, складених з віссю Ох одним з рухомих радіусів ОМ1 і ОМ2.
Аналогічно переконуємося в тому, що соs α приймає всі значення від –1 до +1, включаючи і ці числа.
соs α = х,
за умови, що число х по абсолютній величині не більше одиниці,
–1 ≤ х ≤
+1,
існує безліч кутів, косинус яких дорівнює
х.
І дійсно, побудуємо на осі Ох точку Q, абсциса якої дорівнює х, і провівши через цю точку пряму,
паралельну осі Оу. Нехай М1 і М2 – точки, в яких ця пряма перетинає
одиничну окружність. Якщо через α ми позначимо будь-який кут, складений з
віссю Ох будь-яким з
рухомих радіусів ОМ1 або ОМ2, то
соs α = х.
На кресленніми взяли 0 < у < 1.
На кресленніми беремо
–1 < х < 0.
Функція tg α приймає
всі дійсні значення. Справді, нехай р – будь-яке дійсне число. Доведемо, що існує і притом безліч кутів,
тангенси яких дорівнюють р.
ордината якої дорівнює р. З'єднаємо точку Р з початком координат і продовжимо РО за центр до перетину з одиничною окружністю. Нехай М1 і М2 – точки, в яких пряма РО перетинає коло. Тоді, якщо α – кут, складений з віссю Ох будь-яким з рухомих радіусів ОМ1 або ОМ2, то
tg α = р.
ми вважали, що р ˃ 0. На цьому ж кресленні зазначено кілька кутів, складених з віссю Ох радіусами ОМ1 або ОМ2. Тангенси всіх цих кутів рівні р.
Нарешті, функція сtg α, як і tg α, приймає всі
дійсні значення.
ПРИКЛАД:
Знайти область
значень функції:
у = 5 – 4 sin х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
З визначення
синуса слід,
–1 ≤ sin х ≤ 1.
Далі скористаємося
властивостями числових нерівностей.
Помножимо всі
три частини подвійного нерівності на –4.
–4 ≤ –4 sin х ≤ 4.
Додамо до
трьох частин подвійного нерівності 5.
1 ≤ 5 – 4 sin х ≤ 9.
Так як дана
функція неперервна на всій області визначення, то безліч її значень укладено
між найменшим і найбільшим її значенням на всій області визначення, якщо такі
існують. В даному випадку безліч значень функції
у = 5 – 4 sin х
є безліч [1; 9].
ВІДПОВІДЬ: [1; 9]
ПРИКЛАД:
Знайти область
визначення і область значень функції:
y = tg x.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Відомо, що соs х = 0 при
х = π/2 + πn, n ∈ Z.
Отже, областю
визначення функції y = tg x є безліч чисел крім
х = π/2 + πn, n ∈ Z.
Так як
рівняння tg
x = а має коріння при будь-якому дійсному значенні а, то безліччю значень функції y = tg x є безліч R всіх
дійсних чисел.
ПРИКЛАД:
Знайти область
визначення функції:
y = sin 3х + tg 2x.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Потрібно
з'ясувати, при яких значеннях х вираз
y = sin х + tg 2x
має сенс.
Вираз sin 3х має сенс при
будь-якому значенні х, а вираз tg
2x – при всіх значеннях х окрім
2х = π/2 + πn,
n ∈ Z або
х = π/4 + πn/2, n ∈ Z.
Отже, областю
визначення даної функції є безліч дійсних чисел, крім
х = π/4 + πn/2, n ∈ Z.
ПРИКЛАД:
Знайти область значення
тригонометричної функції:
у = 3 соs х – 2.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Для знаходження області
значення функції
у = 3 соs х – 2
використовуємо той факт,
що функція у = соs х змінює
своє значення від –1 до 1, тобто має місце подвійне
нерівність:
–1 ≤ соs х ≤ 1.
Помножимо всі частини цієї
нерівності на 3:
–3 ≤ 3 соs х ≤ 3.
Віднімемо з усіх частин
отриманого нерівності 2, отримаємо:
–3 – 2 ≤ 3 соs х – 2 ≤ 3 – 2,
–5 ≤ 3 соs х – 2 ≤ 1.
Таким чином, область
значень функції буде проміжок
[–5; 1].
ВІДПОВІДЬ: [–5; 1]
ПРИКЛАД:
Знайти область значення
тригонометричної функції:
у = 3 соs х – 4 sin х.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Для знаходження області
значення функції
у = 3 соs х – 4 sin х
[–5; 5].
Завдання до уроку 6
- Урок 1. Градусний вимір кутових величин
- Урок 2. Радіанне вимірювання кутових величин
- Урок 3. Основні тригонометричні функції
- Урок 4. Натуральні тригонометричні таблиці
- Урок 5. Періодичність тригонометричних функції
- Урок 7. Знаки тригонометричних функцій
- Урок 8. Парність і непарність тригонометричних функцій
- Урок 9. Тригонометричні функції деяких кутів
- Урок 10. Побудова кута за даним значенням його тригонометричної функції
- Урок 11. Основні тригонометричні тотожності
- Урок 12. Вирази всіх тригонометричних функцій через одну з них
- Урок 13. Розв'язання прямокутних і рівнобедрених трикутників за допомогою тригонометричних функцій
- Урок 14. Теорема синусів
- Урок 15. Теорема косинусів
- Урок 16. Рішення косокутних трикутників
- Урок 17. Приклади рішення завдань з планіметрії із застосуванням тригонометрії
- Урок 18. Рішення практичних завдань за допомогою тригонометрії
- Урок 19. Формули зведення (1)
- Урок 20. Формули зведення (2)
- Урок 21. Формули додавання і віднімання аргументів тригонометричних функцій
- Урок 22. Формули подвійних і потрійних кутів (аргументів)
- Урок 23. Формули половинного аргументу
- Урок 24. Формули перетворень суми тригонометричних функцій в добуток
- Урок 25. Графіки функції y = sin x і y = cos x
- Урок 26. Графіки функції y = tg x і ctg x
- Урок 27. Обернені тригонометричні функції
- Урок 28. Основні тотожності зворотних тригонометричних функцій
- Урок 29. Вираз одній з аркфункцій через інші
- Урок 30. Графіки зворотних тригонометричних функцій
- Урок 31. Побудова графіків тригонометричних функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий