Сталі і змінні
величини.
Спостерігаючи будь-який
процес, можна помітити, що одні величини, які трапляються в ньому, змінюють
своє значення, інші – ні.
Величини, які в даному процесі весь
час зберігають одне й те саме значення, називають сталими.
Величини, значення яких в даному
процесі змінюються, називають змінними.
ПРИКЛАД:
Під
час зльоту літака віддаль його від поверхні землі збільшується, кількість
бензину в баках зменшується, а число пасажирів, довжина літака залишаються
постійними.
Одна й та сама величина
в одному процесі може бути сталою, а іншому – змінною. Однак, є такі величини,
які залишаються сталими весь час.
ПРИКЛАД:
Відношення
довжини кола до його радіуса.
Сума
кутів трикутника.
Температура
кипіння води.
Такі величини називають
константами.
Звичайно сталі величини
позначають першими буквами латинського алфавіту:
a, b, c, d,
а змінні –
останніми:
x, y, z.
Змінна величина не
завжди може набувати довільних значень. Вона набуває лише таких значень, які
знаходяться в деяких допустимих для неї межах. Всі ті значення, яких величина
може набувати в конкретних умовах розглядуваного процесу, називаються допустимими
значеннями для даної змінної величини.
Відповідність між множинами.
ПРИКЛАД:
ПРИКЛАД:
{Коля; Валя; Женя; Сашко}.
І
безліччю днів тижня:
{пн.; вт.; ср.;
чт.; пт.; сб.; нед.}.
(Коля; пн.), (Валя; вт.), (Валя; пт.),
(Женя; сер.), (Женя; сб.), (Саша; чт.).
ПРИКЛАД:
Кожному
двозначному числу, що належить множині
А
= {25; 36; 42;
54; 61},
поставимо
у відповідність суму його цифр:
25 7,
36 9; 42
6, 54 9,
61 7.
На
малюнку показано відповідність між множиною А та множиною В, де
В
= {7; 9;
6},
Дано
дві множини:
А
= {–18; –3; 43; 256}, В
= {0; 1}
Встановіть
яку-небудь відповідність:
– між
множиною А
і множиною В;
– між
множиною В
і множиною А.
Ця
задача невизначена, бо між даними множинами можна встановити дуже багато різних
відповідностей.
Наведемо два приклади
відповідностей між А і В (мал.
1, 2) і два між В і А (мал. 3, 4).
Відповідності між множинами можна зображувати не тільки так, як на мал. 1 – 4
Зокрема, відповідність,
подану на мал. 2 можна зобразити й
інакше:
Можна й не малювати
стрілок, а написати тільки впорядковані пари відповідних елементів
(–18;
0), (–3; 1), (43; 1), (256; 0),
або скористатися
табличним завданням відповідності:
Сукупність усіх точок
числової осі, ув'язнених між двома якими-небудь точками цієї осі, називається
проміжком.
Крайні точки проміжку називаються
кінцями проміжку.
Проміжок з включенням його кінців
називається замкнутим або закритим проміжком, а також відрізком або сегментом.
Позначається:
від –1 до +1 або
[–1; 1].
Проміжок без включення його кінців
називається відкритим проміжком або інтервалом.
Позначається:
(–1; 1).
Якщо один кінець приєднується до
проміжку, а іншої немає, то такий проміжок, відкритий з одного боку і закритий
з іншою, називається напіввідкритим проміжком або напівінтервалом.
Позначається:
(–1; 1] чи [–1;
1).
Об'єднання
множин.
Об' єднанням двох
множин А і В називається множина, кожний елемент якої
належить хоча б одній з множин А і В.
Об'єднанням або сумою цих множин називається
множина, що складається з усіх елементів, що належать хоч би одному з доданків.
При цьому, навіть якщо елемент належить декільком доданкам, то він входить в
суму лише один раз.
Об' єднання А і В позначається так:
А
∪ В.
ПРИКЛАД:
Об' єднанням відрізків
[0; 2] і [1;
3] є відрізок
[0; 3].
Перетин
множин.
Перетином або загальною частиною множин називається
множина, що складається з усіх тих елементів, які належать одночасно усім
множинам. Якщо перетин множин порожній, то говорять, що ці множини не
перетинаються.
Перетин А і В позначається так:
А
∩ В.
ПРИКЛАД:
Перетином відрізків
[0; 2] і [1;
3] є відрізок
[1; 2].
Порожня
множина.
Порожня множина – множина що не містить жодного
елементу.
Порожня множина позначається так:
∅.
Жодна множина не є елементом порожньої великої
кількості. Порожня множина є підмножиною будь-якої великої кількості.
Об'єднання порожньої великої кількості з будь-якою множиною дорівнює
останньому. Перетин порожньої великої кількості з будь-якою множиною дорівнює
порожній множині. Перетин будь-якої великої кількості з його доповненням
дорівнює порожній множині
Інші уроки:
- Урок 1. Координатна площина
- Урок 2. Діаграми
- Урок 3. Графіки
- Урок 5. Що таке функція ?
- Урок 6. Аналітичній спосіб задання функції
- Урок 7. Табличний спосіб задання функції
- Урок 8. Графічний спосіб задання функції
- Урок 9. Знаходження області визначення і області значення функції аналітичним способом
- Урок 10. Знаходження області визначення і області змині за допомогою графіка
- Урок 11. Нулі функції
- Урок 12. Зростання і спадання функції
- Урок 13. Екстремальні значення функцій
- Урок 14. Симетричні функції
- Урок 15. Парні і непарні функції
- Урок 16. Функція, зворотна даною
- Урок 17. Лінійна функція
- Урок 18. Графік лінійної функції
- Урок 19. Пряма пропорційність
- Урок 20. Графік прямої пропорціональності
- Урок 21. Взаємне розташування графіків лінійних функцій
- Урок 22. Функція обернено пропорціональної залежності
- Урок 23. Графік функції обернено пропорціональної залежності
- Урок 24. Квадратична функція
- Урок 25. Графік функції у = aх2 + b
- Урок 26. Графік функції у = a(х - m)2 + n
- Урок 27. Графік функції у = aх2 + bx + c
- Урок 28. Функція у = √͞͞͞͞͞х і її графік
- Урок 29. Функція у = хn і її графік
- Урок 30. Побудова графіків функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий