Рівняння з двома змінними – це рішення системи двох
лінійних рівнянь із двома невідомими із парою чисел (х, у).
Якщо підставити ці числа рівняння системи, кожне з рівнянь системи звертається
у правильне рівність.
Розв'язання
рівняння із двома змінними.
Розглянемо рівняння з двома змінними f(х; у) = 0. Пару значень змінних,
що обертає рівняння з двома змінними у правильну рівність, називають розв'язком
рівняння. Якщо дано рівняння з двома змінними х і у,
прийнято у запису його рішення перше місце ставити значення змінної х, але в друге –
значення у.
Так пари (10;
0), (16; 2), (–2; –4) є
рішеннями рівняння
х – 3у = 10.
У той же час пара
(1; 5) рішенням рівняння не є.
Це рівняння має інші рішення. Для їх відшукання
зручно виразити одну змінну через іншу, наприклад х через у,
отримавши рівняння
х = 10 + 3у.
Вибравши довільне значення, можна обчислити
відповідне значення х.
Наприклад, якщо у = 7,
то
х
= 10 + 3 ∙ 7 = 31,
отже, пара (31; 7) є розв'язком рівняння, якщо у = –2, то
х
= 10 + 3 ∙ (–2) = 4,
отже, пара (4; –2) також є рішенням заданого рівняння.
Рівняння з двома змінними називають рівносильними,
якщо вони мають одні й самі рішення (або обидва не мають рішень).
Лінійне
рівняння із двома змінними.
Рівняння з двома змінними, яке після розкриття дужок
та приведення подібних членів набуває вигляду
аx + by =
c,
де a і b – числа, які не
дорівнюють нулю, називається лінійним рівнянням першого ступеня з двома
змінними.
a і b називають коефіцієнтами за змінних, с
– вільним членом.
Приклади лінійних рівнянь із двома
змінними.
5х – 2у + 3 = 2х + у – 1;
8х – 1,3у = 15;
0,4х + 0,7у = 3,4;
у
= 4х – 9.
Рішенням рівняння з
двома змінними називається впорядкована пара значень змінних (х, у), що обертає
це рівняння у тотожність.
Будь-яка пара допустимих значень х і у,
яка задовольняє рівняння, називається розв'язком цього рівняння.
ПРИКЛАД:
Значення х
= 1, у = 14 – одне рішення рівняння:
х
+ у = 15.
Одне
рівняння з двома змінними першого степеня у безлічі дійсних чисел має безліч
рішень. Так, у рівнянні змінна х може набувати будь-якого значення і для
кожного з них є відповідне значення у, наприклад:
х1 = 1, у1 = 14;
х2 = 2, у2 = 13;
х3 = 100, у3 = –85 и
т. д.
Таке рівняння може не мати рішень
(0х + 0у = 5).
Властивості
рівняння із двома змінними.
Рівняння з двома змінними, що мають одні й самі
рішення, називаються рівносильними.
Рівняння з двома змінними, які мають рішень, так
само вважаються рівносильними.
Рівняння першого ступеня з двома змінними мають ті
самі властивості, що й рівняння з однією змінною.
Дві частини рівняння з
двома невідомими можна помножити або розділити на одне і теж відмінне від 0 число,
то вийде рівняння рівносильне даному.
Будь-який член такого
рівняння можна перенести з однієї частини рівняння до іншої, замінивши його
знак на протилежний. В результаті отримаємо рівняння, рівносильне даному.
Використовуючи їх, кожне таке рівняння можна звести
до стандартного виду (тобто до виду аx + by = c).
ПРИКЛАД:
Звести до стандартного вигляду наступне рівняння:
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Щоб
позбавитися дробів у рівнянні, помножимо обидві його частини на 12.
84 + 3(х –
3у) = 24х – 4(у + 5).
Розкриємо дужки та зведемо подібні члени.
84 + 3х –
9у = 24х – 4у – 20,
3х – 9у – 24х + 4у = – 20 – 84,
–21х – 5у = –104, 21х
+ 5у = 104.
ПРИКЛАД:
Дано рівняння
3х + 4у = 20,
рішенням якого є пара чисел (4; у). Знайдіть значення у.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Оскільки рішенням рівняння є пара чисел (4; у), це означає, що х
= 4.
Підставимо значення х до рівняння:
3 ∙ 4 + 4у =
20,
12 + 4у = 20,
4у = 20 – 12,
4у = 8, у = 2.
ПРИКЛАД:
Розв’язком
якого з рівнянь є пара чисел (–1;
–1)
?
х2 + у2
= 2,
0х – 0у = 15,
2х – 5у = 1,
7х + 0у = 2.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Підставимо
у кожне рівняння значення х = –1 и у = –1.
(–1)2 + (–1)2
= 1 + 1 = 2,
0 ∙ (–1) – 0 ∙ (–1) = 0 + 0 ≠ 15,
2 ∙ (–1) – 5 ∙ (–1) = –2 + 5 ≠ 1,
7 ∙ (–1) + 0 ∙ (–1) = –7 + 0 ≠ 2.
ВІДПОВІДЬ: пара
чисел (–1;
–1) є
розв’язком рівняння х2
+ у2 = 2
ПРИКЛАД:
Яка
пара чисел
(2; 1),
(14; –9), (4; –3), (6; 5)
є
розв’язком рівняння
2х – 3у = 1 ?
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Підставимо
кожну пару чисел у дане рівняння:
2 ∙
2 – 3 ∙ 1 = 4 – 3 = 1,
2 ∙
14 – 3 ∙
(–9) = 28 + 18 ≠ 1,
2 ∙
4 – 3 ∙
(–3) = 8 + 9 ≠
1,
2 ∙
6 – 3 ∙
5 = 12 – 15 ≠
1.
ВІДПОВІДЬ: пара
чисел (2;
1) є
розв’язком рівняння 2х – 3у
= 1
ПРИКЛАД:
Яка
пара чисел
(2; 1), (2; –2),
(–1; 2), (1; 0)
є
розв’язком рівняння
5х + 3у = 5 ?
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Підставимо
кожну пару чисел у дане рівняння:
5 ∙
2 – 3 ∙ 1 = 10 – 3 ≠ 5,
5 ∙
2 – 3 ∙
(–2) = 10 + 6 ≠
5,
5 ∙
(–1) – 3 ∙
2 = –5 – 6 ≠ 5,
5 ∙
1 – 3 ∙
0 = 5 – 0 =
5.
ВІДПОВІДЬ: пара
чисел (1;
0) є
розв’язком рівняння 5х + 3у
= 5
ПРИКЛАД:
Розв'яжіть
рівняння:
ху – 2 = 2х
– у.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Групуємо
складові для розкладання на множники:
(ху + у) – (2х + 2) = 0.
З
кожної дужки винесемо спільний множник:
у(х + 1) – 2(х + 1) = 0,
(х + 1)(у – 2) = 0.
Маємо:
у = 2, х
–
будь-яке дійсне число,
х = –1, у
–
будь-яке дійсне число.
Таким
чином, відповіддю є всі пари виду
(х; 2), х ∈ R і (–1;
у), у ∈ R.
ПРИКЛАД:
Розглянемо
рівняння
3х + 5у = 11.
Використовуючи
властивості рівнянь, висловимо з нього одну змінну через іншу, наприклад через х.
Для цього перенесемо член 3х з лівої частини на праву, змінивши його знак.
Отримаємо рівносильне рівняння
5у = –3х + 11.
Розділимо
обидві частини цього рівняння на число 5
(воно не дорівнює нулю).
Отримуємо рівняння, рівносильне даному:
у
= –3/5 х
+ 11/5.
Користуючись
цією рівністю, для будь-якого х можна обчислити відповідне значення у.
Наприклад, якщо х = 2, то
у
= –3/5 ∙ 2
+ 11/5 =
= –6/5
+ 11/5 = 5/5 =
1.
Якщо х = 7, то
у
= –3/5 ∙ 7
+ 11/5 =
= –21/5
+ 11/5 = –10/5 =
–2.
Пари
чисел (2;
1), (7; –2) – розв'язання цього рівняння. Таким
чином, це рівняння має безліч рішень.
З
цього рівняння
3х + 5у = 11
можна
виразити і змінну х через змінну у.
Для цього перенесемо член 5у
з лівої частини на праву, змінивши його
знак. Отримаємо рівносильне рівняння:
3х = –5у + 11.
Розділимо
обидві частини цього рівняння на число 3 (воно не дорівнює нулю).
Отримуємо рівняння, рівносильне даному:
х
= –5/3 у
+ 11/3.
Користуючись
цією рівністю, для кожного можна обчислити відповідне значення х.
Наприклад, якщо у = 2, то
х
= –5/3 ∙ 2
+ 11/3 =
= –10/3
+ 11/3 = 1/3,
і так далі.
Пара чисел (1/3; 2) також є розв'язком даного рівняння.
ПРИКЛАД:
10х + 5 = 3у – 9.
Змінивши знак, перенесемо член 3у до лівої частини, а член 5 – до правої. Знову отримуємо рівняння, рівносильне
цьому:
10х – 3у = –5 – 9,
або
10х – 3у = –14.
Досить часто при вирішенні завдань необхідно
знайти або всі пари цілих чисел, або всі пари натуральних чисел, що
задовольняють рівняння (у тому числі лінійного) з двома змінними. Тоді кажуть,
що треба розв'язати рівняння у цілих числах чи розв'язати рівняння у
натуральних числах.
ЗАДАЧА:
Хлопчик купив гумки по 3 руб і олівці по 5 руб. Скільки гумок і олівців купив хлопчик, якщо
відомо, що за всю покупку він заплатив 49 руб
?
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Нехай хлопчик купив х ластиків і у олівців.
Запишемо вартість покупки та отримаємо лінійне рівняння з двома змінними:
3х + 5у = 49.
Виразимо з цієї рівності, наприклад, змінну у. Отримаємо:
у
= –3/5 х
+ 49/5.
Очевидно, що рівняння
3х + 5у = 49
має безліч рішень, які є дійсними числами. Для будь-якого дійсного числа х за формулою
у
= –3/5 х
+ 49/5
завжди можна знайти єдине дійсне число.
Однак за змістом завдання числа х і у мають бути натуральними. Будемо у формулу
у
= –3/5 х
+ 49/5
послідовно підставляти натуральні числа
х = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13,
14, 15.
у
= –3/5 ∙ 1 +
49/5 =
46/5,
у
= –3/5 ∙ 2 +
49/5 =
43/5,
у
= –3/5 ∙ 3 +
49/5 =
8,
у
= –3/5 ∙ 4 +
49/5 =
37/5,
у
= –3/5 ∙ 5 +
49/5 =
34/5,
у
= –3/5 ∙ 6 +
49/5 =
31/5,
у
= –3/5 ∙ 7 +
49/5 =
28/5,
у
= –3/5 ∙ 8 +
49/5 =
5,
у
= –3/5 ∙ 9 +
49/5 =
22/5,
у
= –3/5 ∙ 10 +
49/5 =
19/5,
у
= –3/5 ∙ 11 +
49/5 =
16/5,
у
= –3/5 ∙ 12 +
49/5 =
43/5,
у
= –3/5 ∙ 13 +
49/5 =
2,
у
= –3/5 ∙ 14 +
49/5 =
7/5,
у
= –3/5 ∙ 15 +
49/5 =
4/5,
Знайдемо, при яких натуральних значеннях число у також буде
натуральним. Отримаємо лише три натуральні рішення рівняння:
х = 3, у
= 8,
х = 8, у
= 5,
х = 13, у
= 2.
- Урок 1. Лінійне рівняння з одним невідомим і цілими вільними членами
- Урок 2. Лінійне рівняння з одним невідомим і дрібними вільними членами
- Урок 3. Застосування правил визначення невідомого доданка, зменшуваного і від'ємника для розв'язання задач
- Урок 4. Застосування правил визначення невідомого множника для розв'язання задач
- Урок 5. Розв'язування рівнянь, що зводяться до лінійних
- Урок 6. Розв'язування рівнянь із змінною в знаменнику
- Урок 7. Застосування правил визначення діленого і дільника для розв'язання задач
- Урок 9. Рішення лінійних рівнянь за допомогою графіків
- Урок 10. Лінійне рівняння з параметром
- Урок 11. Системи двох рівнянь першого степеня з двома невідомими
- Урок 12. Розв'язання систем рівнянь способом підстановки
- Урок 13. Розв'язання систем рівнянь способом алгебраїчного додавання
- Урок 14. Рішення лінійних систем рівнянь за допомогою графіків
- Урок 15. Розв'язування задач за допомогою систем лінійних рівнянь
- Урок 16. Системи трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- Урок 17. Повне квадратне рівняння загального вигляду
- Урок 18. Зведене квадратне рівняння
- Урок 19. Теорема Вієта
- Урок 20. Неповні квадратні рівняння
- Урок 21. Розв'язання квадратного рівняння способом виділення квадрата двочлена
- Урок 22. Графічний спосіб розв'язування квадратних рівнянь
- Урок 23. Квадратний тричлен
- Урок 24. Квадратні рівняння з параметрами
- Урок 25. Дробові раціональні рівняння
- Урок 26. Задачі на складання квадратних рівнянь
- Урок 27. Рівняння кола
- Урок 28. Системи рівнянь другого степеня є двома невідомими
- Урок 29. Розв'язування задач за допомогою систем рівнянь другого степеня
- Урок 30. Перетин прямої з колом
- Урок 31. Рішення нелінійних систем рівнянь за допомогою графіків
- Урок 32. Системи рівнянь з параметрами
- Урок 33. Рівняння вищих степенів
- Урок 34. Розв'язання рівнянь способом заміни
- Урок 35. Розв'язання систем рівнянь способом заміни
- Урок 36. Задачі на знаходження чисел
- Урок 37. Задачі на знаходження цифр
- Урок 38. Рішення задач на змішування за допомогою рівнянь
- Урок 39. Рішення задач на змішування за допомогою систем рівнянь
- Урок 40. Ірраціональні рівняння
Комментариев нет:
Отправить комментарий