Якщо функція має вісь симетрії, то при виборі
координатної системи намагаються зазвичай поєднати одну з координатних осей з
віссю симетрії.
Якщо є дві взаємно перпендикулярні осі, то природно
поєднати з ними обидві координатні осі.
Якщо є центр симетрії, доцільно поєднати з ним
початок координат.
кщо функція має дві
взаємно перпендикулярні осі симетрії, точка їх перетину є центром симетрії.
Зворотне твердження не так: із існування центру
симетрії не випливає існування хоча б навіть однієї осі симетрії (наприклад,
функція у = х3).
Дуже важливо при побудові за точками функцій у = f(х) вміти користуватися
ознаками того, що:
– вісь Ох є вісь симетрії;
– вісь Оу є вісь симетрії;
– початок
координат О є центр симетрії.
у2 = 2рх
– вісь симетрії Ох, так як
ПРИКЛАД:
ПРИКЛАД:
у2
= 3х2 – х + 1.
Функція
симетрична відносно осі х-ов,
оскільки
(–у)2 = у2.
ПРИКЛАД:
| у | = 2х
– 3.
Функція
симетрична відносно осі х-ов, оскільки
| у |
= |
–у |.
у
= х2
– вісь симетрії Оу, так як
у
= (–х)2.
Якщо функція не змінюється при одночасної заміні х на –х і у на –у, то початок координат О є центр симетрії функції у = f(х).ПРИКЛАД:
у = рх, –у = р(–х),
–у = –рх, у = рх,
Якщо функція не змінюється при
одночасної заміні х
на –х
і у
на –у, то початок координат О є центр симетрії функції у = рх.
Якщо
крива має осями симетрії обидві осі координат Ох і Оу, вона має початок координат О центром
симетрії.
Справді,
якщо крива не змінюється при заміні х на –х і не змінюється при заміні у
на –у,
то вона не зміниться і при одночасної заміні
х на –х і у на –у.
Якщо функція у = f(х) не змінюється при заміні х на у, а у на х, то бісектриса основного координатного кута х = у є вісь симетрії функції.Це справедливо лише за умови, що на обох осях обрано однакові масштаби.
ПРИКЛАД:
х3 + у3 = ху.
- Урок 1. Координатна площина
- Урок 2. Діаграми
- Урок 3. Графіки
- Урок 4. Множини
- Урок 5. Що таке функція ?
- Урок 6. Аналітичній спосіб задання функції
- Урок 7. Табличний спосіб задання функції
- Урок 8. Графічний спосіб задання функції
- Урок 9. Знаходження області визначення і області значення функції аналітичним способом
- Урок 10. Знаходження області визначення і області змині за допомогою графіка
- Урок 11. Нулі функції
- Урок 12. Зростання і спадання функції
- Урок 13. Екстремальні значення функцій
- Урок 15. Парні і непарні функції
- Урок 16. Функція, зворотна даною
- Урок 17. Лінійна функція
- Урок 18. Графік лінійної функції
- Урок 19. Пряма пропорційність
- Урок 20. Графік прямої пропорціональності
- Урок 21. Взаємне розташування графіків лінійних функцій
- Урок 22. Функція обернено пропорціональної залежності
- Урок 23. Графік функції обернено пропорціональної залежності
- Урок 24. Квадратична функція
- Урок 25. Графік функції у = aх2 + b
- Урок 26. Графік функції у = a(х - m)2 + n
- Урок 27. Графік функції у = aх2 + bx + c
- Урок 28. Функція у = √͞͞͞͞͞х і її графік
- Урок 29. Функція у = хn і її графік
- Урок 30. Побудова графіків функцій методом геометричних перетворень
Комментариев нет:
Отправить комментарий