Перетворення графіків функцій – це
лінійні перетворення функції
y = f(x)
чи її аргументу х до виду
y = af(kx + b) + m,
а так само перетворення з використанням модуля.
Знаючи, як будувати графіки функції y = f(x), де
y = kx + b,
можна побудувати графік функції
y = af(kx + b) + m.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУНКЦІЇ
Паралельне перенесення графіку уздовж осі абсцис на |b| одиниць.
Графік функції
y = f(x – b),
можна одержати із графіка функції y = f(x) за допомогою паралельного перенесення вздовж осі х на b одиниць праворуч, якщо b < 0, і на b одиниць ліворуч, якщо b ˃ 0.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = (х + 2)3.
Будуємо графік функції у = х3 і паралельно переносимо графік ліворуч на 2 одиниці вздовж осі х (оскільки 2 ˃ 0). Одержуємо графік функції
у = (х + 2)3.
ПРИКЛАД:
у = (х – 3)2.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік праворуч на 3 одиниці вздовж осі х (оскільки –3 < 0). Одержуємо графік функції
у = (х – 3)2.
Паралельне перенесення
графіку уздовж осі ординат на |m| одиниць.
Графік функції
y = f(x) + m
де m ˃ 0, можна одержати із графіка функції y = f(x) за допомогою паралельного перенесення вздовж осі у на m одиниць угору, якщо m ˃ 0, і на m одиниць униз, якщо m < 0.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = х2 – 5.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік униз на 5 одиниць вздовж осі у (оскільки –5 < 0). Одержуємо графік функції
у = х2 – 5.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = √͞͞͞͞͞х + 4.
Будуємо графік функції у = √͞͞͞͞͞х і паралельно переносимо графік угору на 4 одиниці вздовж осі у (оскільки 4 ˃ 0). Одержуємо графік функції
у = √͞͞͞͞͞х + 4.
Відображення графіку.
y = f(–x)
Щоб побудувати графік функції y = f(–x), необхідно симетрично відобразити графік функції y = f(x) відносно осі ординат.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = –х + 3.
Будуємо графік функції у = х + 3 і відображаємо одержаній графік симетрично відносно осі у й одержуємо графік функції
Щоб побудувати графік функції y = –f(x), необхідно симетрично відобразити графік функції y = f(x) відносно осі абсцис.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = –(х – 3)2.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік праворуч на 3 одиниці вздовж осі х (оскільки –3 < 0). Одержуємо графік функції
у = (х – 3)2.
Відображаємо одержаній графік симетрично відносно осі х й одержуємо графік функції
y = f(kx)
При k ˃ 1 – стискування графіку до осі ординат в k разів,
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = (3х)2.
Будуємо графік функції у = х2. Виконуємо стиск графіка функції утричі до осі у й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
Будуємо
графік функції у = √͞͞͞͞͞х. Виконуємо розтяг графіка функції у 1/3 від
осі у й
одержуємо графік функції
y = kf(x)
При k ˃ 1 – розтягування графіку від осі абсцис в k разів,
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = 3√͞͞͞͞͞х.
Будуємо графік функції у = √͞͞͞͞͞х . Виконуємо розтяг графіка функції удвічі від осі х й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
у = 1/3 х3.
Будуємо графік функції у = х3. Виконуємо стиск графіка функції у = х3 утричі до осі х й одержуємо графік функції
у = | f(x)|
При f(x) ˃ 0 – графік залишається без змін,
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = |х2 – 6|.
Будуємо графік функції у = х2. Паралельно переносимо графік униз на 6 одиниць вздовж оси у й одержуємо графік функції
у = х2 – 6.
Відображаємо симетрично відносно осі х ту частину графіка, яка міститься під віссю, й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
у = |х3|.
Відображаємо симетрично відносно осі х ту частину графіка, яка міститься під віссю, й одержуємо графік функції
При x ≥ 0 – графік залишається без змін,
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = (|x| – 1)2.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік праворуч на 1 одиницю вздовж осі х й одержуємо графік функції
у = (х – 1)2.
Залишаємо ту частину графіка, яка відповідає невід’ємним значенням х. Симетрично відображаємо відносно осі у частину отриманого графіка для невід’ємних х й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
у = 5|x| – 3.
Будуємо графік функції у = 5х і паралельно переносимо графік праворуч на 3 одиницю вздовж осі х й одержуємо графік функції
у = 5x – 3.
Залишаємо ту частину графіка, яка відповідає невід’ємним значенням х. Симетрично відображаємо відносно осі у частину отриманого графіка для невід’ємних х й одержуємо графік функції
y = f(x)
чи її аргументу х до виду
y = af(kx + b) + m,
а так само перетворення з використанням модуля.
Знаючи, як будувати графіки функції y = f(x), де
y = kx + b,
y = ax2,
y = xn,
y = k/x,
y = ax,
y = loga x,
можна побудувати графік функції
y = af(kx + b) + m.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУНКЦІЇ
Паралельне перенесення графіку уздовж осі абсцис на |b| одиниць.
Графік функції
y = f(x – b),
можна одержати із графіка функції y = f(x) за допомогою паралельного перенесення вздовж осі х на b одиниць праворуч, якщо b < 0, і на b одиниць ліворуч, якщо b ˃ 0.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = (х + 2)3.
Будуємо графік функції у = х3 і паралельно переносимо графік ліворуч на 2 одиниці вздовж осі х (оскільки 2 ˃ 0). Одержуємо графік функції
у = (х + 2)3.
Побудувати
графік функції
у = (х – 3)2.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік праворуч на 3 одиниці вздовж осі х (оскільки –3 < 0). Одержуємо графік функції
у = (х – 3)2.
Графік функції
y = f(x) + m
де m ˃ 0, можна одержати із графіка функції y = f(x) за допомогою паралельного перенесення вздовж осі у на m одиниць угору, якщо m ˃ 0, і на m одиниць униз, якщо m < 0.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = х2 – 5.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік униз на 5 одиниць вздовж осі у (оскільки –5 < 0). Одержуємо графік функції
у = х2 – 5.
Побудувати графік функції
у = √͞͞͞͞͞х + 4.
Будуємо графік функції у = √͞͞͞͞͞х і паралельно переносимо графік угору на 4 одиниці вздовж осі у (оскільки 4 ˃ 0). Одержуємо графік функції
у = √͞͞͞͞͞х + 4.
y = f(–x)
Щоб побудувати графік функції y = f(–x), необхідно симетрично відобразити графік функції y = f(x) відносно осі ординат.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = –х + 3.
Будуємо графік функції у = х + 3 і відображаємо одержаній графік симетрично відносно осі у й одержуємо графік функції
Щоб побудувати графік функції y = –f(x), необхідно симетрично відобразити графік функції y = f(x) відносно осі абсцис.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = –(х – 3)2.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік праворуч на 3 одиниці вздовж осі х (оскільки –3 < 0). Одержуємо графік функції
у = (х – 3)2.
Відображаємо одержаній графік симетрично відносно осі х й одержуємо графік функції
y = f(kx)
При k ˃ 1 – стискування графіку до осі ординат в k разів,
при 0
<
k < 1
– розтягування графіку від осі ординат в
k разів,
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = (3х)2.
Будуємо графік функції у = х2. Виконуємо стиск графіка функції утричі до осі у й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
y = kf(x)
При k ˃ 1 – розтягування графіку від осі абсцис в k разів,
при 0
<
k < 1
– стискування графіку до осі абсцис в k разів.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = 3√͞͞͞͞͞х.
Будуємо графік функції у = √͞͞͞͞͞х . Виконуємо розтяг графіка функції удвічі від осі х й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
у = 1/3 х3.
Будуємо графік функції у = х3. Виконуємо стиск графіка функції у = х3 утричі до осі х й одержуємо графік функції
у = | f(x)|
При f(x) ˃ 0 – графік залишається без змін,
при f(x) < 0 – графік симетрично
відбивається відносно осі абсцис.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = |х2 – 6|.
Будуємо графік функції у = х2. Паралельно переносимо графік униз на 6 одиниць вздовж оси у й одержуємо графік функції
у = х2 – 6.
Відображаємо симетрично відносно осі х ту частину графіка, яка міститься під віссю, й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
у = |х3|.
Відображаємо симетрично відносно осі х ту частину графіка, яка міститься під віссю, й одержуємо графік функції
При x ≥ 0 – графік залишається без змін,
при x
< 0 –
графік симетрично відбивається відносно осі ординат.
ПРИКЛАД:
Побудувати графік функції
у = (|x| – 1)2.
Будуємо графік функції у = х2 і паралельно переносимо графік праворуч на 1 одиницю вздовж осі х й одержуємо графік функції
у = (х – 1)2.
Залишаємо ту частину графіка, яка відповідає невід’ємним значенням х. Симетрично відображаємо відносно осі у частину отриманого графіка для невід’ємних х й одержуємо графік функції
Побудувати графік функції
у = 5|x| – 3.
Будуємо графік функції у = 5х і паралельно переносимо графік праворуч на 3 одиницю вздовж осі х й одержуємо графік функції
у = 5x – 3.
Залишаємо ту частину графіка, яка відповідає невід’ємним значенням х. Симетрично відображаємо відносно осі у частину отриманого графіка для невід’ємних х й одержуємо графік функції
Завдання до уроку 30
Інші уроки:
- Урок 1. Координатна площина
- Урок 2. Діаграми
- Урок 3. Графіки
- Урок 4. Множини
- Урок 5. Що таке функція ?
- Урок 6. Аналітичній спосіб задання функції
- Урок 7. Табличний спосіб задання функції
- Урок 8. Графічний спосіб задання функції
- Урок 9. Знаходження області визначення і області значення функції аналітичним способом
- Урок 10. Знаходження області визначення і області змині за допомогою графіка
- Урок 11. Нулі функції
- Урок 12. Зростання і спадання функції
- Урок 13. Екстремальні значення функцій
- Урок 14. Симетричні функції
- Урок 15. Парні і непарні функції
- Урок 16. Функція, зворотна даною
- Урок 17. Лінійна функція
- Урок 18. Графік лінійної функції
- Урок 19. Пряма пропорційність
- Урок 20. Графік прямої пропорціональності
- Урок 21. Взаємне розташування графіків лінійних функцій
- Урок 22. Функція обернено пропорціональної залежності
- Урок 23. Графік функції обернено пропорціональної залежності
- Урок 24. Квадратична функція
- Урок 25. Графік функції у = aх2 + b
- Урок 26. Графік функції у = a(х - m)2 + n
- Урок 27. Графік функції у = aх2 + bx + c
- Урок 28. Функція у = √͞͞͞͞͞х і її графік
- Урок 29. Функція у = хn і її графік
Комментариев нет:
Отправить комментарий