З цілих виразів найпростішими є одночлени.
Одночленом називають
такий вираз, що містить числа, натуральні ступені змінних та їх добутки.
ПРИКЛАД:
6, –1/12,
z, x3,
0,3a2x, 3a × 5c.
7ab2; –2/5 b;
2/5
x2y2; –023; c,
3a ∙ (2,5а3),
(5аb2) ∙
(0,4с3d),
х2у ∙ (–2z) ∙
3/4.
Будь-яка сума, різниця, частка, навіть якщо вони
зведені в степінь, не є одночленами.
ПРИКЛАД:
Стандартний вид одночлена.
Одночлен –3аах
∙ 5ах можна у різних видах Наприклад, як –15ааахх чи –15а3х2. Одночлен –15а3х2 відрізняється від
одночленів –3аах
∙ 5ах і –15ааахх
тим,
що він має один числовий множник, що стоїть першому місці, і кожен добуток
однакових змінних у ньому представлено степенем. Такий вид одночлена називають
стандартним.
Будь-який одночлен
можна привести до стандартного вигляду, тобто уявити у вигляді твору числового
множника, що стоїть на першому місці та ступенів різних змінних.
Якщо одночлен містить тільки один
числовий множник, до того ж поставлений на перше місце, і якщо кожна змінна
входить тільки до одного множника, такий одночлен називається одночленом
стандартного вигляду.
ПРИКЛАД:
3а ∙ 5с =
3 ∙ 5
∙ а ∙
с = 15ас,
0,5ху ∙
4у3 =
0,5 ∙ 4 ∙
х ∙ у
∙ у3 = 2ху4,
4сх(–2сх3)
=
4 ∙ (–2) ∙
с ∙ с ∙ х ∙ х3 = –8с2х4.
Одночлени
3а ∙ 5с, 2х3х2, аb ∙ 8
записані не в стандартному вигляді: перший містить
два числові множники 3
і 5, другий містить два
множники з тією ж змінною х,
в третьому числовий множник 8
стоїть не на першому місці.
Поняття
про коефіцієнт одночлена.
Числовий множник
одночлена, записаного в стандартному вигляді, називають коефіцієнтом цього
одночлена.
Одночлени такі, як аbс і –х2, не містять числових
множників. Проте їх відносять до одночленів, які мають стандартний вигляд.
Вважають, що коефіцієнтами цих одночленів є числа 1 і –1,
оскільки
аbс
= 1 ∙ аbс и –х2 =
(–1)
∙ х2.
Якщо вираз містить
лише літерні множники, його коефіцієнт дорівнює одиниці чи мінус одиниці.
ПРИКЛАД:
Замість
1с пишуть просто з, замість 1аb просто пишуть
аb.
ПРИКЛАД:
Коефіцієнти одночленів
15xz, –8,3a2, m3, –p
дорівнюють відповідно
15, –8,3, 1 і –1.
Коефіцієнти
1
і –1 не
прийнято писати.
ПРИКЛАД:
Знайдемо
коефіцієнт виразу
–а ∙ (–b).
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
Так
як
–а ∙ (–b)
= аb,
то,
коефіцієнт виразу буде 1.
Коефіцієнт може бути цілим числом або дрібним.
Якщо коефіцієнт – натуральне число, то він показує,
скільки разів вираз, що стоїть за ним, береться доданком.
ПРИКЛАД:
У
виразі 5cd
коефіцієнт ціле число,
5cd
= cd + cd + cd + cd + cd.
Якщо ж коефіцієнт – дробове позитивне число, то він показує,
який дріб треба взяти від значення виразу, що стоїть за ним.
ПРИКЛАД:
В
вирази 5/6
ab коефіцієнт дробове число означає, що з
будь-яких значеннях a і b треба взяти 5/6 від
їх добутку.
За допомогою коефіцієнтів можна коротше записати
багато виразів, що містять однакові літери, з'єднані знаками <<+>> і <<–>>.
ПРИКЛАД:
У
виразі 2abx
коефіцієнтом при х
є
2ab.
Поняття
о степені одночлена.
В одночлен 5х2 змінна х
в другому степені. Говорять, що одночлен
5х2 – другого степеня, а
одночлен 3,7х5
–
п'ятого степеня.
Якщо одночлен містить кількох змінних, то ступінь
такого одночлена домовилися вважати рівною сумі показників степенів цих
змінних. В одночлені суму показників степенів змінних називають степенем
одночлена.
Степінь одночлена – це
сума показників степенів всіх змінних, що входять до цього одночлена.
ПРИКЛАД:
Одночлен 8х3у2z
має шостий степінь, оскільки сума
показників змінних, що входять до нього, дорівнює
3 + 2 + 1 = 6.
Степінь
одночлена –0,9аb
дорівнює двом.
Степінь
одночлена 3/17 m6n3 – дев'ять.
Будь-яке число є одночленом. Якщо одночлен число,
вважають, що його степінь дорівнює нулю. За визначенням вважають, що за
х
≠ 0, х0 = 1.
ПРИКЛАД:
Число
5
можна подати у вигляді 5х0 або у вигляді 5а0b0.
Степінь кожного з одночленів 5х0,
5а0b0
і, отже, одночлена 5
дорівнює нулю.
Виразу 00 не приписується жодного сенсу.
Приведення
подібних членів.
Два одночлени рівні, якщо вони рівні коефіцієнти і
вони складені з однакових букв з відповідно рівними показниками.
Одночлени називаються
подібними, якщо вони рівні або відрізняються лише коефіцієнтами.
ПРИКЛАД:
Одночлени 2a2b3 и 6/3 a2b3
рівні.
Одночлени 2a3, –3a3 і 1/2 a3
подібні.
Подібні
одночлени можна складати і віднімати, в результаті чого знову виходить
одночлен, подібний до вихідних.
- Урок 1. Раціональні алгебраїчні вирази
- Урок 2. Тотожні вирази
- Урок 4. Множення одночленів
- Урок 5. Піднесення одночлена до степені
- Урок 6. Ділення одночленів
- Урок 7. Многочлени
- Урок 8. Додавання і віднімання многочленів
- Урок 9. Множення одночлена на многочлен
- Урок 10. Множення многочлена на многочлен
- Урок 11. Винесення спільного множника за дужки
- Урок 12. Спосіб групування
- Урок 13. Добуток суми і різниці двох виразів
- Урок 14. Різниця квадратів двох чисел
- Урок 15. Квадрат суми і квадрат різниці двох чисел
- Урок 16. Перетворення многочлена у квадрат суми або різниці двох виразів
- Урок 17. Сума і різниця кубів двох чисел
- Урок 18. Куб суми і куб різниці двох чисел
- Урок 19. Застосовування різних способів розкладання многочлена на множники
- Урок 20. Алгебраїчні дроби
- Урок 21. Скорочення дробу (1)
- Урок 22. Скорочення дробу (2)
- Урок 23. Додавання алгебраїчних дробив
- Урок 24. Віднімання алгебраїчних дробив
- Урок 25. Множення алгебраїчних дробив
- Урок 26. Ділення алгебраїчних дробив
- Урок 27. Зведення алгебраїчних дробів у цілий позитивний степінь
- Урок 28. Зведення алгебраїчних дробів у цілий негативній степінь
- Урок 29. Перетворення алгебраїчних виразів
Комментариев нет:
Отправить комментарий