Багатогранник
називають правильним, якщо в нього всі грані є правильними багатокутниками і в кожній вершині сходиться одне
й те саме число ребер.
Правильні багатогранники мають правильну сітку, тобто всі їх грані мають однакове число сторін, а з кожної вершини виходить однакове число ребер. Доведено, що існує тільки п'ять правильних сіток, отже, і п'ять правильних опуклих багатогранники.
Сума чисел граней і вершин опуклого багатогранника
на два більша за число його ребер:
В + Г = Р + 2,
де В – число вершин, Г – число граней, Р – число ребер багатогранника.
Тетраедр (правильний чотиригранник),
гранями якого є правильні трикутники. Тетраедр має 4 грані, 6 ребер і
4 вершини, в кожній з яких сходяться по 3 ребра.
Розгортка
тетраедра.
Властивості тетраєдра і співвідношення між його злементами.
Умовні позначення:
Властивості тетраєдра і співвідношення між його злементами.
Умовні позначення:
а – ребро багатогранника;
N1 = Г
– число граней:
N2
– число ребер (сторін) у кожній грані;
N3
– число ребер у кожній
вершині;
N4
= В – число вершин;
N5 = Р
– загальна кількість ребер;
S
– площа поверхні;
V
– об'єм;
R
– радіус описаної кулі;
r
– радіус вписаної кулі.
Гексаедр (правильний шестигранник – куб), гранями якого є правильні чотирикутники. Гексаедр має 6 граней, 12 ребер і 8 вершин, в кожній з яких сходяться по 3 ребра.
Властивості гексаедра і співвідношення між його злементами.
Умовні позначення:
а – ребро багатогранника;
N1 = Г
– число граней:
N2
– число ребер (сторін) у кожній грані;
N3
– число ребер у кожній
вершині;
N4
= В – число вершин;
N5 = Р
– загальна кількість ребер;
S
– площа поверхні;
V
– об'єм;
R
– радіус описаної кулі;
r
– радіус вписаної кулі.
Октаедр (правильний восьмигранник), гранями якого є правильні трикутники. Октаедр має 8 граней, 12 ребер і 6 вершин, в кожній з яких сходяться по 4 ребра.
Властивості октаедра і співвідношення між його злементами.
Умовні позначення:
а – ребро багатогранника;
N1 = Г
– число граней:
N2
– число ребер (сторін) у кожній грані;
N3
– число ребер у кожній
вершині;
N4
= В – число вершин;
N5 = Р
– загальна кількість ребер;
S
– площа поверхні;
V
– об'єм;
R
– радіус описаної кулі;
r
– радіус вписаної кулі.
Додекаедр (правильний дванадцятигранник), гранями якого є правильні п'ятикутники. Додекаедр має 4 граней, 30 ребер і 20 вершин, в кожній з яких сходяться по 3 ребра.
Властивості додекаедра і співвідношення між його злементами.
Умовні позначення:
а – ребро багатогранника;
N1 = Г
– число граней:
N2
– число ребер (сторін) у кожній грані;
N3
– число ребер у кожній
вершині;
N4
= В – число вершин;
N5 = Р
– загальна кількість ребер;
S
– площа поверхні;
V
– об'єм;
R
– радіус описаної кулі;
r
– радіус вписаної кулі.
Ікосаедр (правильний двадцятигранник), гранями якого є правильні трикутники. Ікосаедр має 20 граней, 30 ребер і 12 вершин, в кожній з яких сходяться по 5 ребер.
Властивості ікосаедра і співвідношення між його елементами.
Умовні позначення:
а – ребро багатогранника;
N1 = Г
– число граней:
N2
– число ребер (сторін) у кожній грані;
N3
– число ребер у кожній
вершині;
N4
= В – число вершин;
N5 = Р
– загальна кількість ребер;
S
– площа поверхні;
V
– об'єм;
R
– радіус описаної кулі;
r
– радіус вписаної кулі.
ЗАДАЧА:
Об'єм тетраедра (як і будь-якої піраміди) обчислюють за формулою:
H
= DO
– висота тетраедра.
Тетраедр АВСD – трикутна піраміда, всі ребра
якої рівні і дорівнюють а.
Тому
в основі лежить правильний (рівносторонній) трикутник зі
стороною а. Звідси площу основи знаходимо за
формулою для рівностороннього трикутника:
Оскільки
тетраедр – правильна трикутна піраміда, то висота DO проектується
в центр описаного навколо трикутника АВС кола, радіус якого рівний:
Висота тетраедра DO перпендикулярна до площини основи (трикутника АВС), тому вона перпендикулярна до кожної прямої, що лежить в площині основи. Звідси DO ⊥ AO, тому трикутник АOD (∠ AOD = 90°) – прямокутний.
В ньому відома AD = a – гіпотенуза (довжина
ребра тетраедра) іВисота тетраедра DO перпендикулярна до площини основи (трикутника АВС), тому вона перпендикулярна до кожної прямої, що лежить в площині основи. Звідси DO ⊥ AO, тому трикутник АOD (∠ AOD = 90°) – прямокутний.
За теоремою Пифагора обчислимо катет DO – висоту тетраедра:
DO2 = AD2 – AO2,
Інші уроки:
- Урок 1. Одиниці вимірювання об'ємові
- Урок 2. Об'єм прямий призми
- Урок 3. Об'єм похилої призми
- Урок 4. Об'єм правильної призми
- Урок 5. Об'єм прямого паралелепіпеда
- Урок 6. Об'єм похилого паралелепіпеда
- Урок 7. Об'єм прямокутного паралелепіпеда
- Урок 8. Об'єм куба
- Урок 9. Об'єм піраміди
- Урок 10. Об'єм правильної піраміди
- Урок 11. Об'єм зрізаної піраміди
- Урок 12. Об'єм циліндра
- Урок 13. Об'єм конуса
- Урок 14. Об'єм зрізаного конуса
- Урок 15. Об'єм кули та її частин
- Урок 16. Тіла обертання
- Урок 17. Комбінації тіл (2)
- Урок 19. Об'єм подібних тіл
Комментариев нет:
Отправить комментарий